Катар, який виробляє близько 5-ї частини світового зрідженого природного газу, був змушений призупинити експорт після того, як Іран заблокував Ормузьку протоку. Окрім того, його гігантський завод Ras Laffan зазнав серйозних пошкоджень через іранські ракетні удари цього тижня, що спричинило різкий стрибок цін на газ в Азії та Європі. Про це пише The Financial Times.

Дивіться також Світ стрімко занурюється в газову кризу

Як на світ насувається загроза газового дефіциту?

Багато танкерів, які були завантажені у Катарі та Об'єднаних Арабських Еміратах, вирушили в путь до початку війни. Через це деякі країни відчувають наслідки зупинки постачань лише зараз.

Держави, які залежать від імпорту газу для роботи своїх економік, змушені платити надзвичайно високі ціни, шукати альтернативні види палива або економити газ у домогосподарствах та бізнесі.

В Азії, де багато країн мають обмежені запаси нафти та газу, уже почали вживати заходів, щоб уникнути дефіциту, наприклад запровадили чотириденний робочий тиждень.

За інформацією зі спостереження за суднами, в Азії, яка споживає майже 90% газу з Перської затоки, очікується лише один вантаж з ЗПГ. До Європи ще заплановано прибуття шести таких вантажів.

Особливо вразливий Пакистан. Минулого року до нього майже 99% імпортованого ЗПГ надходило з Катару. Останні вантажі з Ras Laffan прибули на другий та третій день війни з Іраном. Обидва ЗПГ-термінали країни скоротили роботу до однієї шостої потужності та зовсім припинять відвантаження газу до кінця місяця. Один із терміналів, що належить Pakistan GasPort, найближчими днями вичерпає запаси газу для перероблення.

Купівля ЗПГ на спотовому ринку для Пакистану зараз надто дорога, а доставлення подорожчало через високі ставки фрахту та довші маршрути до альтернативних постачальників. Якщо конфлікт триватиме, країна, ймовірно, буде змушена використовувати дорожчу та бруднішу мазутну нафту для виробництва електроенергії.

Бангладеш теж постраждає, але менше, бо частину газу країна отримує з інших джерел, не з Перської затоки. Через високі ціни та обмежені альтернативи уряд уже запровадив обмеження на споживання газу, зокрема закрив університети.

Тайвань, один із найбільших імпортерів ЗПГ із Перської затоки, відчуває наслідки переходу від вугілля до газу та поступового відходу від атомної енергетики. Країна забезпечила собі постачання газу до кінця квітня. Проте влітку попит на електроенергію зростає, і якщо Ормузька протока залишиться закритою, на Тайвань чекають можливі серйозні енергетичні проблеми.

Китай і Японія також планують купувати ЗПГ на спотовому ринку для компенсації дефіциту.

Хоч Японія є другим за величиною імпортером ЗПГ після Китаю, вона менше залежить від постачання з Близького Сходу – лише 6% постачання проходить через Ормузьку протоку.

Китай отримує 30% свого ЗПГ із Перської затоки, але має власне виробництво газу та може перейти на вугілля.

Японія також планує більше використовувати вугілля та атомну енергію, частково відновивши роботу найбільшої у світі атомної станції в префектурі Ніїгата.

Поки не буде дозволено проходження більшої кількості суден через Ормузьку протоку, світові постачі ЗПГ залишатимуться обмеженими.

Навіть після цього на ринку буде менше газу, оскільки 17% потужностей Катару залишатимуться недоступними протягом три – п'ять років через атаки на Ras Laffan. Це може змусити країну оголосити форс-мажор за довгостроковими контрактами ЗПГ.

Як події на Близькому Сході впливають на газовий ринок?