Хто найбільше зазнав втрат
Такі підрахунки вперше представило Головне статистичне управління Польщі (GUS), пише Rzeczpospolita.
Найбільшу частину втрат, за даними відомства, зафіксували саме домогосподарства. Цей сектор втратив колосальні 292,1 мільярда злотих через падіння купівельної спроможності та уповільнення росту зарплат.
- Польський бізнес недорахувався 126 мільярдів злотих;
- Державний та муніципальний сектори – 72 мільярдів злотих.
До розрахунків також включили втрату купівельної спроможності домогосподарств, альтернативні видатки, пов'язані з оборонним бюджетом, а також падіння валової доданої вартості польської промисловості,
– пояснив голова GUS Марек Церпял-Волан.
Чому постраждало польське будівництво
Одним із секторів, який особливо відчув наслідки війни, стало будівництво, яке втратило майже 121 мільярд злотих.
Головна причина – різкий відтік робочих рук, адже лише у 2023 році кількість українських чоловіків, які легально перебували в Польщі, скоротилася на 12,7%. Це спровокувало жорсткий дефіцит кадрів на будівельних майданчиках.
Ситуацію погіршив стрибок цін на матеріали. Різко подорожчали сталь, цемент, скло, асфальт та кольорові метали, зробивши будь-яке будівництво чи ремонт значно дорожчими.
Які видатки ростуть у Польщі
Крім того, Варшава була змушена екстрено збільшувати власні оборонні видатки.
За даними GUS, у 2022 – 2025 роках додаткові витрати Польщі на оборону становили 154,2 мільярда злотих, а видатки з Фонду допомоги – 46,7 мільярда злотих.
Польща планує продовжити дослідження та підготувати остаточний звіт до кінця 2026 року. Автори методики також вивчають можливості її використання для оцінки економічних наслідків війни для інших країн.
Водночас, нагадаємо, Польща й отримала багато, прийнявши сотні тисяч українців після початку повномасштабного вторгнення. Так, лише у 2024 році українські біженці в Польщі забезпечили 2,7% її ВВП, за даними експертів міжнародної аудиторської компанії Deloitte.