У чому полягає суть справи

Офіційний Київ оскаржував дії Москви щодо розірвання найкоротшого шляху українських товарів на ринки Середньої Азії. Такі кроки країна-агресор запровадила у 2016 році. Офіційна назва документу – "Справа DS512: Росія – Заходи щодо транзитних перевезень". Відповідно до нього, Україна звинувачувала Росію щодо порушення базових принципів багатосторонньої торговельної системи.

Читайте також: Коли скасують потяги до Росії: відповідь Омеляна

Як пише "Європейська правда", це ключова торговельна суперечка між Україною та Росією, яку розглядали у СОТ за час членства першої у цій організації. Крім того, до цього жодна інша держава не ризикувала подавати скарги щодо правомірності використання норми, яка допускає запровадження захисних заходів у разі загрози національній безпеці. Відтак, Україні навіть радили утриматися від цієї скарги – особливо у контексті появи все нових торговельних воєн.

"І, на жаль, доброї новини ми не маємо. Рішення ухвалено не на нашу користь. Україна програла цю суперечку", – наголошують автори матеріалу.

Річ у тім, що група експертів СОТ розглянула скаргу України та зрештою погодилася з аргументами Кремля. У Росії, зокрема, наполягали на тому, що між країнами склалася "надзвичайна ситуація в міжнародних відносинах" і що політична ситуація в Україні у 2014-2015 роках створювала суттєві загрози для її національної безпеки. Тому обмеження транзиту вони порушенням не визнали.

Чому таке рішення є вкрай неприємним для України:

По-перше, блокування транзиту призвело до різкого падіння українського експорту на азійські ринки. Спроби українського уряду запустити альтернативний маршрут через Чорне море та Південний Кавказ зазнали невдачі. Водночас, зважаючи на те, що російська агресія триває, перспектив відновлення російського транзиту не видно.

По-друге, визнання правомірності дій Москви завдає іміджевого удару по Україні. Також це може стати чудовим подарунком для російської пропаганди на Заході.

Читайте також: В Україні заборонили нерегулярні авіаперельоти до Росії

Що говорить українська верхівка

Радниця міністра економічного розвитку та торгівлі України Роксолана Підласа зазначила, що відомство вивчає матеріали справи та розробляє стратегію подальшого захисту інтересів України в рамках СОТ.

Такі висновки Групи експертів одночасно означають, що усі дії України у торговельно-економічній сфері, спрямовані на протидію агресії Російської Федерації, є безумовно виправданими в очах міжнародного права та міжнародної спільноти (санкції, ембарго, обмеження у сфері валютно-фінансового регулювання та усі інші обмеження),
– підкреслила вона.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін, зі свого боку, зауважив, що іноді варто дослухатися до МЗС як щодо стратегії, так і щодо тактики.

"Питають, чому Україна програла суперечку у СОТ. Без самореклами для нашої дипломатичної команди можу сказати, що іноді варто все ж таки дослухатися до МЗС і щодо стратегії, і щодо тактики", – зазначив очільник МЗС.

Результати інших торговельних суперечок Кремля та Києва

Зауважимо, це вже не перша торговельна суперечка з Кремлем, яку програє Україна. Так, у липні 2018 року в Світовій організації торгівлі спершу задовольнили скаргу Росії щодо введення захисних мит на російську аміачну селітру. А за тиждень стало відомим, що і у справі щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання організація ухвалила аналогічне рішення – експерти СОТ визнали правомірною відмову РФ від сертифікації української залізничної продукції.

"Друге рішення стало для України справжнім шоком – наш уряд був упевненим у своїй перемозі. А зважаючи на те, що одним із аргументів РФ була небезпека відвідування українських підприємств російськими фахівцями з сертифікації (і СОТ визнала цей аргумент важливим), те рішення суттєво послабило наші позиції й у транзитній справі", – пишуть журналісти ЄП.

Читайте також: Незаконне захоплення активів "Нафтогазу" у Криму: суд у Гаазі ухвалив рішення на користь України

Такий розвиток подій робить малоймовірним і виграш у справі DS532, де Україна намагається оскаржити заборону імпорту українських соків, кондитерських виробів і шпалер. В українському уряді вже вирішили не вимагати створення експертної групи в цій справі. Тобто формально, не відкликаючи скаргу, Київ де-факто відмовляється від її розгляду.

Щоправда Україна може тріумфувати у "дзеркальній справі", яку ініціювала Росія. Це суперечка "DS525: Україна – Заходи, що стосуються торгівлі товарами та послугами". Згідно з нею, РФ намагається оскаржити низку українських санкцій.

Позитивним є і момент, коли Росія намагалася ставити під сумнів правомірність Органу з врегулювання суперечок СОТ розглядати такі справи. У цьому питанні Україна також перемогла – у СОТ визнали, що такі справи все ж підпадають під їхню юрисдикцію.

Що передувало цьому рішенню СОТ

У 2016 році Росія заборонила залізничний і автомобільний транзит для української продукції, що прямує до Казахстану та Киргизстану. Пізніше заборону розширили на інші середньоазійські країни та Монголію. Річ у тім, що від 1 січня 2016-го почала діяти зона вільної торгівлі України та Євросоюзу в рамках Угоди про асоціацію. Відтак, Росія образилася та вирішила помститися Україні блокуванням транзиту вантажів.

У тому ж році Україна оскаржила дії Росії у СОТ. Спершу Київ запросив про консультації, а згодом звернувся до Органу з врегулювання суперечок СОТ із проханням про створення спеціальної групи експертів для розгляду справи про порушення з боку росіян правил СОТ, які забороняють дискримінацію транзиту товарів інших держав-членів організації. Росія ж мотивувала свої дії іншою нормою, яка допускає запровадження захисних заходів у разі загрози національній безпеці.

Читайте також: Чого чекати від Росії напередодні другого туру виборів в Україні

15 вересня 2016 року українське Мінекономрозвитку почало процедуру оскарження обмежень перевезення товарів з України через територію РФ. Через транзитні обмеження з боку Росії до третіх країн зниження експорту українських товарів на ринки країн Центральної, Середньої Азії та Кавказу в першому півріччі цього року склало 35,1%. Українська сторона вважає запроваджені Кремлем транзитні обмеження необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам угод СОТ.

9 лютого 2017 року Україна подала відповідний позов проти Росії до Світової організації торгівлі.