З 21 липня Національний банк дозволив банкам продавати громадянам безготівкову валюту по міжбанківському курсу із подальшим розміщенням на депозит на строк від трьох календарних місяців без права дострокового розірвання в межах щомісячного ліміту еквівалента 50 тисяч гривень. Потім, з 1 жовтня, регулятор підвищив ліміт до 100 тисяч.

Цікаво Просто і швидко: як навчитися інвестувати в криптовалюту

Наразі цю послугу надають майже 30 українських банків, повідомляють в Незалежній асоціації банків України. Серед них – Укргазбанк, Укрексімбанк, ПриватБанк, А-Банк, Альфа-Банк, Креді Агріколь Банк, Кредобанк, ОТП Банк, банк "Південний", Райффайзен Банк Аваль, ТАСкомбанк, Універсал Банк, Акордбанк.

Орієнтовний обсяг депозитів, відкритих фізичними особами шляхом безготівкової купівлі валюти, становив приблизно 200 мільйонів доларів за перші два місяці.

В Нацбанку впевнені, що це сприятиме курсовій стабілізації шляхом зниження попиту населення на готівкову валюту через додаткову його переорієнтацію на безготівковий ринок. Адже операції з продажу безготівкової валюти банками здійснюються за курсом, ближчим до офіційного, ніж з продажу готівкової валюти. До того ж це зручніше та безпечніше.

Депозит після закінчення строку має бути повернутий банком вкладнику у валюті вкладу, якщо договором не передбачено інше. Це випливає з відповідної норми Цивільного кодексу України. Також це безпосередньо встановлено у п.16 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій в редакції постанови Правління НБУ від 14.07.2022 №114, – пояснили в Національному банку на запит 24 каналу.

Банки мають змогу видавати готівкові кошти в іноземній валюті з рахунку валютного клієнта в обсязі, що не перевищує в еквіваленті 100 тисяч гривень за день (без урахування комісії банку). Банки заздалегідь формують резерви у готівковій валюті для видачі коштів з рахунків клієнтів.

Виплата валютного вкладу у гривні або пролонгація вкладу на новий термін може відбуватися за взаємною згодою сторін.

Олена Коробкова

Голова ради Незалежної асоціації банків України

Можна припустити, що ще одна опція придбання валюти зменшує потенційний спекулятивний тиск на формування "вуличного" курсу. У людей з’являється більше альтернативи – це, звісно, "плюс". Окрім того, купувати валюту та класти її на депозит доволі вигідно пересічним громадянам, адже сьогодні вони купують долар за досить вигідним курсом. Через три місяці люди зможуть зняти валюту й за потреби обміняти долар за ринковим курсом на момент зняття. Це хороший спосіб заощадити та зберегти свої гроші, а в деяких випадках і трішки примножити заощадження

Запровадження можливості для фізосіб купувати валюту на міжбанку під строкові депозити вигідне не лише пересічним українцям і Національному банку, який таким чином знижує тиск на гривню, але й банкам.

Заробіток банків залежить від встановленого курсу валют та наявності додаткових комісій, наприклад, за купівлю валюти на міжбанківському валютному ринку України. Додатково банки можуть пропонувати відкривати поточні/карткові рахунки для проведення операцій,
– розказує директор з маркетингу та продуктів Креді Агріколь Банку Дмитро Коваленко.

Клієнтів у банків вистачає. З початку дії послуги до 26 вересня банк продав та відповідно залучив на депозити майже 7 мільйонів доларів США. 60% залученої суми внесли діючі клієнти банку, 40% – нові клієнти. Темпи заявок на купівлю сьогодні залишаються на стабільному рівні – спостерігався певний ажіотаж у серпні та на початку вересня, але на цю мить ситуація стабілізувалась, розказує директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Олександр Супрунович.

Середня сума залучення з однієї заявки складає 1300 доларів США, що відповідає максимально дозволеному ліміту в 50 тисяч гривень на місяць в еквіваленті.

Вважаю, що якби дозволений ліміт був більшим, то і середні суми купівель також зросли б. Досвід показує, що клієнти за одну заявку бажають придбати валюти на максимально можливу суму. Тож після збільшення ліміту до 100 тисяч гривень на місяць ця сума однозначно зросте,
– прогнозує Олександр Супрунович.

Якщо говорити про Кредобанк, то в цьому продукті банк заробляє насамперед на комісії – вона складає 1% від вартості купівлі, але не менше 300 гривень. Тільки на ній банк заробив понад 2,5 мільйона гривень. Є також заробіток на курсовій маржі.

"Ми продаємо валюту за курсом близько 38 гривень за долар (ефективний курс з урахуванням комісії). Інші банки можуть ставити свої курси та додаткові комісії", – розказує банкір.

Так, за інформацією члена правління Укрексімбанку Михайла Медка, комісія їхнього банку складає 0,5%, але не менше 500 гривень. А за словами директора департаменту роздрібного бізнесу Укргазбанка Максима Ярославського комісія у них складає 0,5%, але не менше 100 гривень.

Наразі в Укргазбанку валютні депозити розмістили 27,5 тисяч клієнтів, серед яких 30% – нові. Сума залучень – 41 мільйон доларів та 3,5 мільйона євро.

Банкіри стверджують, що проблем з готівковою валютою для виплат вкладникам після закінчення терміну депозитів не буде. По-перше, банки зобов’язані тримати готівкові резерви під валютні депозити. По-друге, багато банків мають непогані запаси валюти. А деякі з них навіть в умовах війни продовжують завозити готівкову валюту з-за кордону. Ну а тим, кому не вистачатиме готівки, продавати її обіцяє Нацбанк, що він і робить час від часу.

Щодо ситуації з готівковим доларом після завершення терміну депозитів – на сьогодні для Кредобанку з цим немає проблем. Банк може купувати готівкову валюту в НБУ, а також має власну логістику закупівлі та доставки банкнот з-за кордону. У разі потреби клієнт може продати валюту за гривні за курсом купівлі банку,
– заспокоює Олександр Супрунович.

Про відсутність причин для хвилювання говорять і в Райффайзен Банку.

Райффайзен Банк завозить готівкову валюту у необхідних обсягах з-за кордону. Також Національний банк здійснює операції з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення кас банківських установ,
– розповідає керівник з питань заощаджень та транзакційних послуг Райффайзен Банку Сергій Анніков.

Війна, безперечно, накладає свій відбиток на роботу фінансових установ. Але, запевняють банкіри, ситуація знаходиться під контролем.

Раніше, коли працювало авіасполучення, банки мали можливість завозити для клієнтів готівкову валюту та дорогоцінні метали. Зараз логістика дуже ускладнилась, тому видача готівкової валюти залежить від фактичної ситуації, яка складається на місцях, в тому числі від логістичних можливостей. Наразі Укрексімбанк загалом задовольняє запити клієнтів з врахуванням регулятивних норм НБУ,
– каже Михайло Медко.

Виглядає так, що запровадження можливості для фізосіб купувати валюту на міжбанку під строкові депозити вигідне і фізособам-вкладникам, і банкам, і регулятору.

Сам по собі крок НБУ має сенс: з одного боку, зменшується попит на готівковому ринку валюти і, відповідно, тиск на гривню, з іншого боку – люди мають можливість отримати дохідність вищу, ніж від купівлі валюти на готівковому ринку. І ця дохідність вища, ніж на сьогодні дають гривневі депозити.

Борис Кушнірук

економічний експерт

Я би радив НБУ збільшити мінімальний строк подібних депозитів з трьох місяців хоча би до півроку. Три місяці для Національного банку нічого не вирішують з точки зору тиску на курс гривні. Війна ж за три місяці не завершиться. Для стабілізації курсу потрібно від півроку до року. За цей час має зрости експортна виручка, покращитись ситуація з торговельним і платіжним балансом

І все б добре. Але сам факт наявності двох курсів гривні – не дуже добре явище для економіки, що формує основу для зловживань і дисбалансів.

Що банкам робити з отриманою на депозити валютою

Оскільки банки фактично не кредитують українську економіку, то чи не єдина можливість для них заробити на отриманій від фізосіб валюті – розмістити її на кореспондентських рахунках в іноземних банках чи придбати короткотермінові казначейські зобов’язання іноземних держав, говорить співрозмовник 24 каналу.

Але це невигідно для національної економіки, оскільки валюта фактично виводиться за кордон, а не працює на відновлення і розвиток вітчизняної економіки.

Проблема фактичної відсутності кредитування вітчизняного бізнесу в Україні має давню історію і, на жаль, цілий комплекс причин. А в ситуації повномасштабної війни проблема лише загострилась. Вирішувати її треба комплексно. Для стимулювання кредитування уряд мав би запровадити для початку страхування військових ризиків бізнесу. Бізнес своєю чергою мав би взяти частину ризиків на себе. Але то вже інша історія…