Яким буде ВВП України та Росії

Про це йдеться в новому звіті Організації економічного співробітництва та розвитку (OECР). Ключовим чинником невизначеності аналітики називають конфлікт на Близькому Сході – його подальший розвиток важко прогнозувати, а наслідки будуть відчутними ще довго.

Дивіться також Економіка Китаю "гальмує" – це може обернутися новими торговими війнами

За базовим сценарієм, якщо ціни на енергоносії з другої половини 2026 року поступово падатимуть, світова економіка сповільнить зростання до 2,8% цьогоріч, а вже у 2027 році темпи можуть прискоритися до 3,1%.

Водночас у разі затягування нинішніх проблем глобальний прогноз значно гірший – спершу 2,1%, а потім 1,8%, тоді як окремі країни здатні опинитися на межі рецесії або навіть увійти в неї.

Google Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати

Довідка: За даними українського МЗС, OECР належить до трійки провідних світових економічних установ разом з МВФ та Світовим банком. Наразі членами створеної в 1961 році міжнародної організації є 38 країн, ще кількадесят мають статус її партнерів. Штаб-квартира розміщена в Парижі.

Прогноз для України

Цікаво, що передбачення для українського ВВП складають сповільнення зростання до 1% у 2026 році та 0,8% у 2027 році. Серед причин експерти називають:

  • посилення ворожих атак на цивільну інфраструктуру взимку;
  • початок конфлікту на Близькому Сході;

  • тривалу нестачу кваліфікованої робочої сили в країні тощо.

Прогноз для Росії

А от для росіян цей рік може видатися значно менш оптимістичним, адже прогнозований ріст економіки складає лише 0,5%. Щоправда, уже у 2027 році очікують 0,8%.


Як зростатиме економіка окремих країн / Інфографіка OECР

"Локомотивом" світового економічного розвитку залишиться Індія – її ВВП збільшиться на 6,3% у 2026 році та на 6,4% у 2027 році. Для порівняння, економіка Китаю додасть 4,5% і 4,3% відповідно, тоді як США – лише 2% та 1,8%.

Нагадаємо, нещодавно ЗМІ писали, що для порятунку власної економіки росіяни навіть заговорили про завершення війни в Україні. Деякі чиновники вдалися до рідкісної критики режиму, як-от депутат Держдуми Ренат Сулейманов. "Ні танки, ні снаряди не мають споживчої цінності: економіка їх виробляє, але населення не може їх споживати", – наголосив він.