24 канал попитав у експертів, чого чекати українцям до кінця року і чи варто розраховувати на чудо.

Цікаво Українці серед лідерів: як розростається криптоспільнота

Будьмо реалістами

Інфляція під час війни для пересічного українця є значно болючішою, ніж у довоєнний період.

Віталій Ваврищук

Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU

В попередні роки інфляція супроводжувалася стрімким зростанням доходів населення, а також здорожчанням багатьох типів активів, як то нерухомість чи земля. Проте від початку війни заробітні плати скорочуються, а ціни на активи неупинно знижуються. Тому немає компенсаторів, які би частково нівелювали негативні ефекти інфляції. Доходи та активи у реальному вимірі будуть знижуватися і у 2023 році

Очікуване падіння рівня життя багатьох українців може бути навіть більшим за прогнозований Нацбанком рівень інфляції у 30%, оскільки багато людей втрачають роботу, а багатьом зменшили зарплати, прогнозує заступник директора з торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса.

Для компенсації втрати купівельної спроможності населення в державному бюджеті немає грошей. Якщо в наступному році буде незначна індексація соціальних виплат, то це вже буде великим здобутком, вважає експерт.

Сергій Фурса

Заступник директора з торгівлі цінними паперами Dragon Capital

Вартість життя буде зростати. І ми з цим зробити нічого не можемо

Так, прогнозує керівник відділу аналітики Libertex Group Андрій Шевчишин, продовжиться ріст цін на паливно-мастильні матеріали. Здорожчання газу призведе, зокрема, до росту витрат тепличних агропідприємств, які в холодну пору року використовують газ для опалення. Отже, зростуть ціни на тепличну агропродукцію.

Гривня продовжить знецінюватись, що зумовить подальше здорожчання імпортних товарів. Дорожчатиме, зокрема, електроніка. По-перше, це імпорт, по-друге, це зараз загальносвітова тенденція.

Зерна в цьому році в Україні достатньо, навіть є проблеми з площами для його зберігання. Отже, причин для росту цін на хліб немає.

Андрій Шевчишин

керівник відділу аналітики Libertex Group

Варто зазначити, що більша частина цьогорічного цінового зростання вже відбулася. Вже зафіксовано дві третини річного росту цін. Наступного року Нацбанк і Мінфін прогнозують також високу інфляцію. Але реальних механізмів компенсації втрати купівельної спроможності у населення майже немає. Незначною мірою компенсувати втрату купівельної спроможності допоможуть банківські заощадження, купівля валюти або ОВДП

В повсякденному житті люди відчувають інфляцію тоді, коли дорожчає їхній споживчий кошик. Відповідно, купівельна спроможність зменшується, тобто люди можуть на ті самі гроші купити менше речей.

Показник інфляції, або індексу споживчих цін, достатньо "лукавий", тому ще він вимірює, так би мовити, "середню температуру по лікарні". В цьому показнику усереднено вартість споживчого кошика в цілому, куди включаються і комуналка, і продукти харчування, і нехарчові продукти. Це стандартизований набір однакових товарів, які зовсім не обов’язково мають бути у постійному доступі, в кожному магазині, пояснює доктор економічних наук, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.

Фактичне відчуття інфляції може відрізнятись від номінального значення цього показника, як, наприклад, у метеорології відрізняються температура номінальна і температура, яка відчувається. Тому так часто ми чуємо навколо: навіщо, мовляв, ви нам розказуєте про інфляцію у 20%, якщо ціни зросли у декілька разів?

До теми Україна в умовах війни друкує сотні мільярдів: коли відчуємо наслідки

Як правило люди відчувають інфляцію по якихось знакових товарах. Наприклад, водій рахує інфляцію по бензину, домогосподарка – по борщовому набору тощо. Суб’єктивне відчуття інфляції формується в тому числі структурою витрат людини.

В Україні ми маємо справу з класичною моделлю впливу інфляції на населення, коли найбільше від здорожчання товарів потерпають люди з найменшими доходами. У нас зараз випереджаючими темпами дорожчають продукти харчування. Ця категорія товарів по суті не має альтернативи, люди вимушені їх купувати, тому їхня ціна менш еластична.

Ярослав Жаліло

заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень

Традиційно ми маємо справу з річним виміром інфляції. Пропоную розглянути інший вимір інфляції – порівняти поточні ціни з цінами станом на грудень минулого року. Якщо загалом (за даними Держстата) у липні поточного року порівняно з груднем минулого споживчі ціни виросли на 18,2%, то продукти харчування здорожчали на 24,1%. Отже, люди з меншим рівнем доходів, в структурі витрат яких превалюють продукти харчування, відчувають інфляцію сильніше

Ще один приклад: в той час, як м’ясо подорожчало на 12,8% – хліб і хлібопродукти здорожчали на 27,6%. Отже, бідні верстви населення, які можуть собі дозволити менше м’яса, але більше хліба, відчують подорожчання продуктів сильніше. Молоко, можливості експорту якого знизились, подорожчало незначно – на 9,1%. Яйця подешевшали на 28,1%.

Дуже відчутний вплив війни на ринку сезонних продуктів - овочів і фруктів. Фрукти здорожчали на 52,9%, овочі – 84,1%.

"Думаю, ціни за серпень будуть трохи нижче, оскільки з’явились місцеві овочі і фрукти. Але важлива тенденція – асортимент погіршився, а ціни виросли", - констатує співрозмовник 24 каналу.

Отже, маємо наочну демонстрацію того, як відчуття інфляції відрізняються від офіційних показників. Плюс – треба враховувати різні ціни в різних торгових мережах, регіонах, типах населених пунктів. Звідси і складається суб’єктивне відчуття інфляції.

Щодо впливу комунальних тарифів на індекс споживчих цін, то тут все просто: до кінця дії воєнного положення в країні тарифи на комунальні послуги для населення зростати не будуть. Хоча, зрозуміло, підняття тарифів просто відкладається у часі. І після війни з цим треба буде щось робити.

Той факт, що в умовах тривалої війни ми маємо достатньо помірковані темпи інфляції, нормальний рівень товарної пропозиції, відсутність будь-якого нормування розподілу і продажу споживчих товарів, свідчить про високу дієздатність української економіки, організованості підприємницької активності тощо. А дефіцити, які виникають, динамічно закриваються шляхом імпорту, з незначним рівнем подорожчання,
– констатує експерт.

Але, зрозуміло, інфляція зростає, бо зростають витрати. Так, підвищились транспортні витрати за рахунок подовження логістичних шляхів, девальвувала гривня, що зумовило здорожчання імпорту. Збільшились ризики – фізичні (пов’язані з війною) та економічні (девальваційні та інфляційні) – які закладаються підприємцями в ціну своєї продукції.

Що стосується доходів населення як чинника впливу на інфляцію, то варто зазначити, що падіння номінальних доходів справляє стримуючий вплив на ріст цін. Люди мають обмежені доходи, що не дозволяє бізнесу надто розкручувати ціни.

Монетарні обмежувальні чинники сьогодні практично не працюють. Національний банк намагається стерилізувати грошову масу – підвищуючи облікову ставку, продаючи банкам депозитні сертифікати, але це суттєво не впливає на інфляцію на споживчому ринку, тому що грошей на внутрішньому ринку все одно занадто багато,
– стверджує Ярослав Жаліло.

Антиінфляційним якорем в Україні тривалий час був курс гривні, який утримувався Нацбанком на довоєнному рівні. Це стримувало споживчу інфляцію. Але після ослаблення офіційного курсу гривні цей якір було втрачено. Курс гривні стабілізувався на ринковому значенні, що мало свій вплив на ріст інфляції.

За підсумками 2022 року НБУ прогнозує інфляцію понад 30% (грудень до грудня). Наразі маємо 18% інфляції (липень до грудня). Можна припустити, що більш ніж половину шляху щодо прогнозованого рівня здорожчання в цьому році вже пройдено. Однак простір для росту цін ще залишається. Як правило, перші осінні місяці – вересень-жовтень – є періодом пожвавлення інфляції.

Як українцям не втратити 30% платоспроможності через інфляцію

Не втратити не вдасться. Подорожчання однозначно відіб’ється на гаманцях українців, на їх купівельній спроможності. Дуже ризикованим буде сьогодні стверджувати, що не втратити можна, наприклад, купуючи товари тривалого зберігання. Це спричинило б купівельний ажіотаж, який сам по собі є інфляційним чинником.

До теми Що буде з курсом, цінами на продукти та пальне, тарифами: прогноз експертів на вересень

  • Варто раціоналізувати споживання. Мова, звичайно, йде не про найбідніші верстви населення.
  • Для сільських жителів варто подумати про збільшення об’ємів заготівлі власної продукції.
  • В жодному разі не варто гратися з купівлею-продажем валюти, попереджає співрозмовник 24 каналу.
  • Потрібно шукати можливості додаткових заробітків.