От, наприклад, у 17 столітті так веселився султан османської імперії Осман ІІ, який розпочав масштабну кампанію вторгнення у центральну Європу.
Цікаво! Як українці змінювали хід європейської історії
У 1620 році турки в компанії кримських татар розбили польську армії на території сучасної Румунії і посунули далі. Король Речі Посполитої взявся кликати на допомогу ледь не усіх європейських монархів, втім – без пуття.
Відтак єдиною силою, що могла врятувати Польщу, а за нею і величезний шмат Європи були – запорожці. На мить цих подій стосунки між козаками і поляками були не найкращими, адже останні не виконали своїх обіцянок, які дали українцям перед спільним успішним походом на Москву.
Всередині самого Війська Запорозького у той період гетьманська булава переходила з рук в руку від Петра Сагайдачного до Яцька Бородавки і навпаки. Врешті, козацька рада вирішила допомогти сусідам, а булава знову закріпилася у руках легендарного Петра Конашевича-Сагайдачного.
Що відомо про Петра Конашевича-Сагайдачного
Останнього польський король особисто попросив берегти сина, якого монарх відправляв на війну. Зупинити османів вирішили під містом Хотин, нині це – Чернівецька область. Козаки привели туди 40-тисячне військо, Річ Посполита виставила трохи більше, ніж 30 тисяч люду.
Втім, навіть разом це не сягало й половини турецької армії, яка, за різними джерелами, налічувала від 200 до 300 тисяч вояків. Та більше не завжди означає краще. Особливо, коли тобі протистоять козаки – чи не найкраща піхота тогочасної Європи.
Сили Війська Запорозького та Речі Посполитої під Хотином
Турецька армія у битві під Хотином
Запорожці були вправними у ближньому бою, та справді рівних їм не було на дистанції. Вони були найкращими стрільцями старого світу. Зі залпу ста німецьких піхотинців у ціль влучали 10-20, і це було хорошим результатом. В українців же результативність сягала 40-50% відсотків.
Читайте також: Жити і померти так, щоб про тебе співали – правила життя Байди Вишневецького
До того ж, козаки добре володіли не тільки стрілецькою зброєю, але й артилерією. Більшість – трофейна, втім своя була навіть крутішою, щонайменше візуально.
Ожига – козацька багатоствольна скорострільна зброя
Козаки виготовляли багатоствольну артилерію: на одному лафеті могло бути до 10 гармат невеликого калібру, або пищалей, які ще й стріляли усі одночасно. Не складно уявити, що ця штука могла зробити із лавами ворога, який наступав.
На біду турків, яких Осман ІІ привів завойовувати Європу, козаки до всього ще й були майстрами оборонної війни, здатні буквально за години, якщо не хвилини, створити укріплену фортецю прямо посеред степу.
Осман ІІ — шістнадцятий султан Османської імперії
Свій табір козаки оточували возами. Ледь не кожен запорожець мав зі собою лопату, що дозволяло швидко викопувати рови та насипати вали, будуючи так звані шанці.
Тож коли на початку вересня 1621 року турки спробували з наскоку виграти бій під Хотином, вони як в стіну головою вдарилися об козацькі позиції, тільки ця стіна ще й поливали їх стрілецьким і артилерійним вогнем.
Хотинська битва, 1621 рік
Відтак козацький табір став головною мішенню Османської армії, полководці якої були певні: якщо розберуться із запорожцями, то поляки ледь не самі розбіжаться. Втім, не розібралися. Козаки не лише стримували у рази більшу армію, але й щоночі робили вилазки у табір османів.
Кілька разів настільки успішні, що лише незрозуміла пасивність польських воєначальників, які не висилали підкріплення, не дала розбити агресора.
Зверніть увагу! Як український військовий геній "втер носа" московській армії
Врешті, Хотинська битва перетворилася у місяць майже безперервних штурмів османами позицій козаків та Речі Посполитої, які насамперед стараннями перших так і не дали результату.
Втративши приблизно 80 тисяч людей, Осман ІІ зупинився, підписав мирну угоду й відмовився від плану завоювати Європу, так і не зумівши перемогти українську армію.