Голова фракції "Голос" Ярослав Железняк заявив, що українцям подавали "антиахметівський" законопроєкт як засіб боротьби з олігархами. Однак там є лише кілька сторінок, які певним чином стосуються великих промислових груп.
Чому законопроєкт є проблемним
Железняк зауважив, що більшість сторінок в документі стосуються інших речей. Мовиться про адміністрування, квартири, встановлення додаткового податкового навантаження, нарахування податку на землю та інше.
За словами нардепа, він є головою Робочої групи щодо цього законопроєкту. Через це у нього були зустрічі з представниками близько 80 бізнес-асоціацій. Однак жоден з них навіть частково не підтримував документ.
У мене всі зауваження й пропозиції на робочих групах були щодо відхилення цього законопроєкту як такого, що фактично погіршує економічне становище,
– наголосив Железняк.
Дізнайтеся більше Чи злетять ціни на нерухомість на 20%: можливі нові податки
Наразі нардепи напрацьовують велику кількість правок до "антиахметівського" законопроєкту. Це необхідно для того, щоб виправити документ й змінити так, щоб він не "жахав" бізнес.
Железняк розповів про "антиахметівський" законопроєкт: дивіться відео
Що цьому передувало
- Верховна Рада 1 липня на позачерговому засіданні ухвалила в першому читанні "антиахметівський" законопроєкт.
- За відповідне рішення проголосували 264 нардепи.
- Законопроєкт назвали "антиахметівським", адже він пропонує підвищити розмір ренти на видобуток залізної руди, на якій спеціалізуються компанія "Метінвест" Ріната Ахметова, а також запровадити акцизний податок на електроенергію, яку виробляють з сонячних та вітрових електростанцій.