Міносвіти впроваджує покрокову стратегію покращення якості освіти "Школа офлайн: повертаємо дітей до очного навчання". Якою прагне забезпечити доступ до очної освіти якнайбільшій кількості школярів, де це дозволяє безпекова ситуація. А також сприяти якісній дистанційній освіті для дітей із територій, де неможливо відновити доступ до очного навчання, йдеться на сайті міністерства.

Дивіться також На учнів та вчителів у 2025-2026 навчальному році очікують серйозні зміни

Дистанційна освіта для дітей з ТОТ

Для української освіти вкрай важливо покращити якість онлайн-навчання та адаптуватися під потреби та умови кожної категорії дітей не залежно від місця їх перебування. Дистанційна освіта не може залишитись на рівні 2021 року, а третій рік війни вимагає врахування безпекових умов.

Сьогодні майже 600 000 дітей здобувають освіту дистанційно в Україні, ще понад 390 000 – це ті діти, які перебувають за кордоном, але продовжують навчатися в українських школах дистанційно.

Сьогодні в окупації навчаються школярі з Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей. Важливо у 2024-2025 навчальному році забезпечити їм доступ до якісної української освіти без значних змін для їх батьків.

Серед важливих чинників:

  • збереження зв'язку зі своїм учителем;
  • відсутність різких змін на рівні батьки/дитина;
  • можливість навчання у дистанційному класі;
  • індивідуальний план навчання.

Цього року учні з ТОТ теж зможуть навчатися у дистанційних класах, відповідно до оновлених правил, якщо дозволяє безпекова ситуація. Або ж можуть перейти в інший заклад освіти у межах своєї області, який продовжить функціонувати.

З цього року з'явилась ще одна можливість – програма педагогічного патронажу, коли вчитель займається з кожним учнем індивідуально. Він передбачає, що за кожним учнем закріплюють учителя, який зможе разом з дитиною сформувати розклад та траєкторію навчання відповідно до її потреб. Зокрема, і з застосуванням дистанційних технологій.

Учень і вчитель матимуть спільний щотижневий план занять для роботи. Для початкової школи це передбачає 5 годин на одного учня, для базової – 8, а для старшої школи – 12 годин. МОН надасть рекомендації щодо роботи за педагогічним патронажем і приклад індивідуального розкладу,
– зазначили у міністерстві.

Реформа профільної освіти торкнеться і школярів з тимчасово окупованих територій. Зокрема і залучення кар'єрних радників для учнів 8-9 класів, які будуть допомагати обирати профіль навчання у старшій школі.

Учень після 9 класу буде обирати профіль, що відповідатиме освітній траєкторії, якою він планує рухатися далі. Тому ми зараз працюємо над тим, щоб у 8-9 класах почали працювати кар'єрні радники, які будуть допомагати з вибором профілю у 10 класі,
– пояснив заступник міністра освіти Андрій Сташків

Які завдання кар'єрних радників:

  • допомога в обранні напряму навчання, які цікаві учням;
  • допомога з визначенням професій, які потрібні на часі, зокрема тих хто обере технологічний профіль – майбутні інженери, програмісти.