В ефірі 24 Каналу народна депутатка Наталя Піпа розповіла, як в Україні працює шкільна освіта в умовах такої масштабної війни. Вона додала, що нам треба завершувати війну й шукати шляхи повернення наших громадян.

Важливо Треба робити предмети більш прикладними: що показало дослідження в українській освіті

Результат на обличчя

Як зазначила народна депутатка, зараз Україні, на жаль, не вдається допрацювати на нормальний рівень шкільної освіти. Наприклад, у харківській метрошколі може навчатися лише невелика кількість дітей, тому більшість школярів вчаться дистанційно.

Ракета С-300 може прилетіти за кілька секунд, тому по факту не вчаться. У цьому велика трудність,
– зазначила Піпа.

Діти, які переїхали в інші міста й країни, мають змогу навчаться на рівні з іншими, проте, звичайно, переміщення залишає свій відбиток. Ці школярі вчаться спілкуватися з іншими регіонами України, адже наша держава велика й у кожному регіоні люди мають свої звички та культуру. До того ж "нарцисизм дрібних відмінностей" не зникає навіть під час широкомасштабного вторгнення. Українці вчаться розуміти один одного.

Термін "нарцисизм дрібних відмінностей" означає відмінності між людьми з одних груп та територій, які змушують їх сперечатися.

У Львові всі діти або навчаються у змішаному форматі, або офлайн. Змішане навчання також дуже впливає на результати, концентрацію дітей та їхнє розуміння вчитися.

"Насправді викликів багато. З підручниками ситуація покращується, але результати на обличчя. Діти відвикли від класичного навчання, спілкування, самостійної роботи й це загальносвітова тенденція, яка в Україні дуже поглиблюється", – мовила народна депутатка.

На якому рівні шкільна освіта в Україні: дивіться відео

Українські діти за кордоном

Важливо залишати дітей в українському контексті. Частина учнів, які виїхали за кордон, знайшли школи й частково вчаться онлайн або погоджують навчання з українськими школами. Зокрема, вчать три основні предмети – українську мову та літературу й історію України.

Також є діти, які вчаться тільки в одній школі за кордоном. Як зауважила Піпа, нині мало хто поєднує дві школи: українську та закордонну. Крім цього, для цих дітей дуже великий виклик, тому що країн багато й в усіх різний спосіб навчання.

Основний курс Міністерства освіти та науки – кожна дитина, яка хоче повернутися в Україну, буде прийнята з тим рівнем знань, що вона має. На місці вчителі визначатимуть різницю чи прогалину в знаннях, чи навпаки якісь предмети можуть бути краще вивчені, ніж в Україні.

Хоча насправді таких випадків дуже мало, бо в Україні проблема з компетенціями й застосуваннями знань. Українська програма сильна, тому рідко діти, які навчаються в іншій країні, випереджають знання, які мали б отримати в Україні.

Ми дуже багато робимо, щоб кожна дитина, яка за кордоном і хоче вступити в заклад освіти України, могла здати НМТ (національний мультипредметний тест – 24 Канал) у країні, де перебуває, й поступити в український заклад освіти,
– наголосила народна депутатка.

Звичайно, далеко не всі поступають в українські заклади освіти, але така частка є й Україна далі працюватимемо над цією можливістю.

Чим довше триває широкомасштабне вторгнення, тим менше шансів, що діти повернуться. Основна частина учнів повернулася перед 1 вересням 2022 року. Частина повернулась, але вже набагато менше, перед 1 вереснем 2023 року і досі залишається частка тих, хто готові повертатися, але відсоток таких людей стає меншими,
– додала Піпа.

За її словами, всі, хто виїхали в перші дні широкомасштабно вторгнення, далі перебувають в ментальному полі. Водночас люди в Україні вже адаптувались.

Українських учнів назвали одними з найвмотивованіших

Очільник директорату освіти й навичок Організації економічного співробітництва та розвитку Андреас Шляйхер сказав, що навіть попри пандемію коронавірусу та повномасштабну війну, українські школярі не сильно понизили рівень своїх знань за останні роки.

Україна має найкращі результати серед країн, які витратили найменше коштів на навчання одного учня.

Школярі заявили про надзвичайно високий рівень приналежності до школи. Це свідчить про те, що українські педагоги не лише викладають предмет, але й надають учням емоційну підтримку у час війни.