Освітня експертка, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2017, директорка полтавської школи № 38 Тетяна Веркалець розповіла, як це зробити. Також уточнила, у якому разі варто змінювати форму навчання дитини. Про це читайте у матеріалі 24 каналу.
Читайте Як відновити навчання на деокупованих територіях: поради МОН
Як та у якому разі змінити форму навчання школяра
Якщо дистанційне навчання — це лише онлайн
Часто учні під час онлайн-навчання можуть лише слухати уроки вчителя, які той проводить у класі. При цьому якість звуку та картинки бажають кращого. Багато педагогів при цьому не виділяють часу на зворотний зв'язок з учнями. Також часто діти не отримують обіцяних додаткових консультацій, презентацій, тестувань.
Тетяна Веркалець радить на час війни забути про слово "зручність". Варто користуватися принципами ефективності та безпечності. І брати відповідальність навіть за непопулярні рішення. При цьому нагадує, що за навчальний процес відповідає директор школи. Як організує, так і буде. Натомість вчителі за ведення сімейної та екстернатної форми навчання мають отримати компенсації.
Якщо батьків не влаштовує якість дистанційного навчання, вони можуть перевести дитину на сімейну форму. Також, якщо керівництво школи не виконує обіцянки, можна звернутися до місцевого департаменту освіти. Або ж перейти до іншої школи.
Якщо на змішаному навчанні дають половину тем
Часто, за словами батьків, діти на змішаній формі слухають матеріал повторно. Це може спричинити ситуація, коли частина дітей перебуває за кордоном, частина – в Україні й вони вчаться у різний час.
У такому разі Веркалець радить батькам поговорити з учителем та керівництвом школи. Так, на онлайн-уроках варто передбачити завдання для кожного учня для відпрацювання теми. При цьому вона радить вчителям тему пояснювати онлайн для всіх учнів, а відпрацьовувати у класі. Якщо вчитель не може це робити, варто перевести "дистанційників" на індивідуальні форми навчання, а очне проводити повноцінно.
Якщо думали, що не було вибору
Бувають випадки, що діти нічного не можуть вивчити на сімейній формі навчання. Тож батьки не проти перевести їх на очну форму. Однак тут важливо, що школа мала б спочатку запропонувати дистанційне навчання для учнів, перш ніж відправляти на сімейну форму. Однак проблема у тому, що часто вчителі чи й діти не мають швидкісного інтернету чи ноутбуків.
Аби вирішити проблему, варто звернутися до місцевих департаментів освіти. Вони зобов'язані допомогти знайти вільне місце в іншій школі. В обраний навчальний заклад батьки надсилають письмовий запит щодо можливості зарахування учня та заяву про це. Коли буде підтвердження, його треба занести до "старої" школи та написати заяву про відрахування учня у зв'язку з переведенням. І вже потім передати документи: особову справу учня, документи про навчальні успіхи.
До теми Діти знову можуть сісти за парти: скільки шкіл та садків працює в Україні
Хотіли дистанційне, а не сімейне
Часто батьки хотіли записати дитину на дистанційну форму навчання, однак їм повідомили, що дитина може вчитися вдома хіба на сімейній. Натомість проблема у тому, що батьки працюють і їх немає вдома. У такому разі радять переводити дитину в іншу школу, аби вона могла вчитися онлайн.
Чи варто переводити дитину на екстернат
Іноді вчителі, які викладають на індивідуальній формі навчання, можуть викликати школярів у клас для перевірки знань. Натомість батьки не хочуть відпускати дітей до шкіл у час війни, а супроводити їх не мають можливості. Такі родини часто питають, чи можна перевести учня на екстернат.
Однак здебільшого таку форму навчання оформлюють ті, хто має поважні причини. Зазвичай це неможливість дістатися до школи та навчатися дистанційно або ж особливий темп навчання. Тобто дитина має перебувати за кордоном або в окупації чи зоні бойових дій, уточнює "Освіторія". Також екстернами можуть стати учні, які прискорено опанували або бажають опанувати шкільну програму. Або ж не змогли з різних причин вчасно пройти атестацію.
Однак батьки можуть попросити школу повідомити, чому існують такі нетипові вимоги до учнів на індивідуальній формі навчання. Такі школярі мають право за бажанням відвідувати лабораторні та практичні заняття, але не зобов'язані.