Скандальна викладачка розповіла, що росіяни не зраділи її переїзду. Вони почали розповсюджувати пекельні статті, меми, віруси.

До теми "Все про***ти й бути ніким": скандальна викладачка Більченко поскаржилася на окупантів

Курс на самознищення

Викладачка зізналась, що їй страшно та нестерпно. Вона каже, що не витримає другої хвилі цькування. Додала, що коли жила в Україні, їй писали образи у фейсбуці, а після переїзду це почали робити росіяни у "вконтакті".

Вибачте, але я не хочу жити. Я не можу так жити. Я намагалася. Чесно. Людина не може терпіти так довго таку сильну фізичну і моральну муку... Мене більше не буде в Мережі довго, можливо ніколи, я намагаюся взяти курс на самознищення,
– написала Більченко.

Не беруть на роботу

Викладачка поскаржилась, що, попри науковий ступінь, в Росії її не беруть викладати в університети. Крім того, каже, що там їй не дозволяють писати вірші, виступати та продавати книги. У неї нібито залишились 2 останні київські замовлення: "величезні чужі дисертації за 15 тисяч рублів".

Додала, що за нагадування про доктора її чекає покарання, а всі довкола регочуть.

Підозра на рак

Більченко також розповіла, що має проблеми зі здоров'ям. У неї підозрюють рак шийки матки, а грошей на лікування, за її словами, немає.

"Я не знаю, навіщо я доживаю. Коли лікар робив мені "Супутник", він сказав, що, якщо я не лікуватиму ще хронічний сепсис, далі буде гірше, я поступово помру", – підсумувала викладачка.

Що відомо про скандал з Більченко

Може зацікавити – Росія влаштувала етноцид на Донбасі, Антидот:

Текст поста Більченко:

Це кінець

Я знала, що це страшно, але я не знала, наскільки це страшно і нестерпно. Я не витримаю другої хвилі цькування: я просто не хочу і не можу її витримувати. Мені, мабуть, треба зробити те, що вони хочуть. Вони від мене хочуть послання: "Українці, які 2014 року підтримували держпереворот, а потім покаялися: незалежно від того, що ви зробили для російського світу, вас ніколи й ніхто не пробачить. Не приїжджайте сюди ніколи". А я не можу це все написати на радість моїм українським опонентам, бо дуже люблю "русский мир".

Українські опоненти просто захлинаються від радості, що мене тут цькують. "Росія нищить своїх людей". Це настільки не так, що я не можу так зрадити світ, який люблю. Я не знаю, що робити з цими пекельними статтями, мемами, вірусами, що ллються з усіх щілин мережі…

Мої студенти з Києва та інших міст України, які ідеалізують Росію, кажуть: "Євгеніє Віталіївно, ну, ви ж уже викладаєте?" Мені дуже соромно відповідати: "Немає і не буду". Я не хочу зневірювати їх у Росії як у місці. Але реальність пріє з усіх дірок. Я не можу їм сказати, що мене не лише викладати не беруть, мені забороняють дихати….

Я розіслала всюди резюме. Коли я зрозуміла, що викладати – не можна, і мене почали залякувати моєю сім'єю (чого не робили навіть в Україні), я мала ще крихти гідності згадати, що я – поет. Письменник. Блогер, нарешті, і можу фрілансити в мережі, виступаючи з віршами і продаючи рукописи за жалюгідні донати: мені ж кидають дрібничку за тонни роками інформації, що виношується, тому що поставити таксу або попросити гонорар я соромлюся…

Я не хотіла нити, не хотіла говорити, що зареєстрована в держпослугах щодо діагнозу підозри на рак шийки матки, і перше, що стоїть у списку: "Біопсія". Я себе погано почуваю. Дуже погано. Я не знаю, що робити у відповідь на цю діагностику ціною золота без поліса. Я не знаю, навіщо доживаю. Коли лікар робив мені супутник, він сказав, що, якщо я не лікуватиму ще хронічний сепсис, далі буде гірше, я поступово помру. Моя хвороба має два крила, робити з цим нічого, це величезні гроші, які я не зароблю і не прошу, бо мені сказали, що знищать мене, якщо я попрошу в обмін на книги хоч щось...