Два роки на посаді: як виконує свої освітні обіцянки міністр Оксен Лісовий

Протягом цього часу сфера освіти таки стала пріоритетом уряду. На неї виділили набагато більше грошей. У фокусі уваги опинилися, зокрема, реформи НУШ, зарплати вчителів, політика "Школа офлайн" та розвиток профтехосвіти у нашій державі. Що вдалося міністрові та його команді за ці два роки, які реформи втілюють у життя та чи виконує Лісовий обіцянки, які дав на початку каденції, читайте в матеріалі 24 Каналу.

До теми Зміни щодо вступу в аспірантуру, учительські зарплати: яким був 2024 рік для української освіти

Обіцянки, проблеми та реформи

Оксен Лісовий і надалі словами не розкидається і не часто спілкується з медіа. Свою думку висловлює здебільшого у разі потреби чи резонансної ситуації. Речниками зазвичай є його профільні заступники. Власну команду міністр за цей час сформував і лише здійснює перестановки для підсилення роботи.

Реформи у сфері освіти і науки України підтримують, хоча й не без критики. Найбільше новацій ми побачили та почули про підготовку до них саме у сфері вищої, а також шкільної освіти. Згодом до них додали дошкілля та профтехосвіту.

Що цікаво, за час головування у МОН Лісового в Україні стало можливим відмовитися від чинного вченого звання добровільно. (На початку роботи у Міністерстві Оксен Лісовий потрапив у скандал. Його звинуватили у плагіаті в дисертації. Лісовий віддав свою дисертацію на перевірку і заявив, що формуватиме в Україні нову культуру доброчесності. Згодом перевірку дисертації міністра призупинили, бо він відмовився від наукового ступеня.)

Однак після цього щирі зізнання у плагіаті з уст українських науковців чи посадовців не посипалися. Та й правил чи принципів того, як має працювати нова культура доброчесності, досі немає. Міністр зосередився більше на проблемах та реформах в освіті. А їх там не бракує.

Оксен Лісовий / Фото з фейсбук-сторінки міністра

(Не)підвищені зарплати вчителів

Однією з найцікавіших та проблемних тем в українській освіті протягом останніх років, яку успадкував від попередника Лісовий, є підвищення зарплат учителям. А педагоги отримують направду малу зарплату, попри чимале навантаження.

У 2024 році учителям мали, нарешті, підвищити зарплату. Це анонсував і чинний очільник МОН. Навіть назвав конкретні цифри та етапи: І – з 1 січня – на 10%; II – з 1 квітня – на 12,6%. Однак довгоочікуваного підвищення оплати праці педагоги тоді не дочекалися.

Цікаво! Оксен Лісовий зазначав: середня зарплата вчителів в Україні – близько 15 тисяч гривень. Мінімальна у середньому – близько 9,5 тисячі гривень. МОН розробило сценарії підвищення зарплат учителів, але грошей на це немає.

Незадовго до кінця року посадовці, аби втримати вчителів у професії, вирішили з 1 січня 2025 року в Україні запровадити щомісячну вчительську доплату до зарплати у розмірі 1000 гривень. З 1 вересня 2025 року ця сума збільшиться до 2000 гривень. Однак це лише доплати, зокрема на час воєнного стану, але не підвищення посадового окладу.

Учителі все ж очікують на суттєве підвищення зарплат / Freepik

На навчання… за кордон

Ще однією проблемою, яку вдалося розв'язати частково за час головування в МОН Лісового, став дозвіл хлопцям-студентам перетинати кордон. Торік Міносвіти України дозволило частині студентів брати участь у програмах академічної мобільності для навчання за межами нашої країни. Таку можливість надали на один семестр студентам віком від 18 до 22 років, які навчаються на бакалавраті або в магістратурі медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування та виконують відповідні вимоги. Міністр розповідав, що проблем із поверненням хлопців на Батьківщину немає.

Однак перед чинним міністром, як і всією нашою системою освіти, постала ще одна схожа проблема – виїзд старшокласників за кордон. Міністр сам зізнався, що чимало українських учнів 10 – 11 класів, зокрема хлопців, виїжджає за кордон.

У МОН вважають, що треба запропонувати таким школярам якісну професійну, передвищу та вищу освіту, аби вони залишилися. Але перетинають школярі кордон через страх майбутньої мобілізації (часто батьківський). Ситуація з відтоком школярів лише загострюється. І це насправді досить серйозна проблема, наслідки якої вся держава відчує згодом.

Обіцянки в дії

Все ж, попри всі виклики та труднощі, команда міністра концентрується на тих сферах, у яких має повноваження для серйозних змін. Тим паче що Лісовий два роки тому озвучив конкретні зміни, які планував зробити реальністю. І здебільшого дотримує слова. Щоправда, не завжди без критики з боку.

Що важливо, бюджет на сферу освіти за останні 2 роки таки зріс на 35% – зі 143 до 194 мільярдів гривень. Це посприяло втіленню потрібних змін та виконанню обіцянок власними силами або з допомогою інших структур та благодійників.

• Пріоритет навчання – безпека. У значній кількості шкіл вже працюють офіцери Служби освітньої безпеки, зокрема на територіях, де підвищений рівень небезпеки під час війни. Також в Україні будують підземні школи в регіонах, які розташовані географічно близько до Росії. Це дає можливість дітям вчитися очно і не турбуватися про безпеку. Також триває будівництво нових та модернізація старих укриттів у закладах освіти, без яких неможливе очне навчання.

Підземна школа у Запоріжжі / фото Запорізької ОВА

• Плани щодо зменшення навантаження на учнів-біженців та зарахування їхніх академічних результатів в Україні також втілили у життя. Зокрема, МОН запровадило скорочені освітні програми з українознавчих предметів для дітей, які очно вчаться за кордоном та водночас дистанційно здобувають освіту в Україні. Діти можуть вивчати лише ті предмети, яких немає в іноземній школі.
• Офлайн-навчання та якісна онлайн-освіта там, де очний формат неможливий. З вересня минулого року понад 100 тисяч дітей повернули до очного навчання. В уряді планують збільшити цю цифру до 300 тисяч.
• Профтехосвіта – у пріоритеті. МОН справді популяризує профтехосвіту, а уряд виділяє сотні мільйонів на цю галузь, зокрема на модернізацію майстерень у закладах освіти. Усе задля того, аби у майбутньому в Україні були кваліфіковані фахівці, які відбудовуватимуть країну.
• Модернізація окремих шкільних предметів. За каденції Лісового таки триває осучаснення навчальних програм окремих предметів. Зокрема, реформують історію України, захист України, інформатику.

Захист України. Старшокласники в Україні тепер вивчають предмет за оновленою програмою, зважаючи на повномасштабну війну. Важлива частина – навички надання першої медичної допомоги, реагування в стресових, надзвичайних ситуаціях, вміння управління безпілотними засобами тощо.

Міністр Лісовий у навчальному осередку / Фото: Роман Балюк

Уроки щастя та фінансова грамотність. Українські учні 1 – 7 класів з вересня 2024 року також відвідують "Уроки щастя". Їхня мета – допомагати дітям боротися зі стресом та розвивати психологічну стійкість. А учні 8 – 9 класів опановуватимуть обов'язковий курс "Підприємництво і фінансова грамотність".

Єдиний курс історії. МОН також працює над об'єднанням в один курс історії України та всесвітньої історії. Зокрема, пропонували сформувати загальноосвітній україноцентричний курс історії з позицій викликів сучасності (можливі назви: "Історія: Україна і світ", "Історія України і світу") тощо.

• Архітектурна трансформація радянських шкіл. Віцепрем'єр Михайло Федоров вже презентував концепцію змін. Спочатку запланували реконструкцію 5 шкіл, пошкоджених війною, з метою створення комфортних умов для навчання та розвитку учнів.

Приклад трансформації школи / Фото: МОН

Лісовий також повернув історію України у список обов'язкових для складання предметів на НМТ. За його головування у МОН у держави нарешті знайшлись гроші на фінансування науки та дослідження молодих учених. Міністерство також запустило сервіс, через який можна повідомляти про випадки булінгу в школах.

До теми Штурм аспірантури, протести проти об'єднання ЗВО, марні надії учителів: скандали в освіті-2024

Конкретні кроки реформування

Тепер детальніше про головні реформи та зміни, які тривають чи запланували у МОН.

Дошкілля. З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України "Про дошкільну освіту". Він передбачає створення альтернативних дитячих садочків, зокрема мобільних, сімейних, мінісадків та спеціальних садків для дітей з особливими освітніми потребами. А з 1 вересня 2026 року вивчення англійської мови дітьми старшого дошкільного віку стане обов'язковим. Змінять також формулу нарахування зарплат вихователям тощо.

Все ж у Раді були незадоволені роботою МОН щодо імплементації цього закону. Міністра Лісового навіть викликали через це до парламенту. Можливо, тому у МОН замінили профільну заступницю міністра: Анастасія Коновалова прийшла на заміну Євгенії Смірновій.

НУШ. Реформування Нової української школи відновили та продовжили. Цьогоріч стартує пілотування профільної реформи старшої школи. 25 українських шкіл погодилися першими розробляти й випробувати нові освітні моделі та надавати рекомендації щодо впровадження реформи. Ці школи надалі стануть менторами для пілотних академічних ліцеїв, які почнуть апробовувати профільну середню освіту з 2025 року. До 2027 року планують створити мережу академічних та професійних ліцеїв, адже цього року і стартує реформа. Детально про те, чого очікувати від реформи, читайте тут.

До речі, торік міністр освіти і науки України Оксен Лісовий отримав ще одну заступницю – Надію Кузьмичову. Вона відповідатиме саме за шкільну освіту. Тим паче що МОН має намір створити комплексну політику "Освіта для життя", яка є частиною реформи НУШ. А також  – впроваджувати стратегію "Школа офлайн".

Профтехосвіта. Міністерство також має намір змінити правові засади функціонування системи професійної освіти. До парламенту вже подали новий законопроєкт. Також в Україні триває осучаснення майстерень у профтехах та коледжах та їхня популяризація. Уряд на це виділяє сотні мільйонів гривень. Загалом МОН має намір реорганізувати чинну мережу закладів фахової передвищої та професійно-технічної освіти. Задля цього розробили проєкт рекомендацій щодо формування мережі профтехів і коледжів на 2026 – 2028 роки.

Оновлені майстерні у профтехах / МОН

Трансформації у вищій освіті

У сфері вищої освіти також відбувається багато змін та новацій. Торік Верховна Рада погодила важливі зміни у цій галузі, відповідно до яких студенти вишів в Україні зможуть індивідуалізувати освітні траєкторії за допомогою міждисциплінарних програм. А ті, хто навчається на контракті, ще й обирати, скільки років здобувати освіту. Зміни стосуватимуться не лише студентів, а й викладачів та фінансування вишів. Загалом університети в Україні матимуть більшу автономію. А про основні новації, які вже діють, розповідаємо детальніше.

• Модернізація мережі ЗВО. Це потрібно через зміну демографічної ситуації, кажуть у МОН. Реорганізовані виші отримуватимуть інвестиції на суму від 1 до 1,5 мільйона доларів. Відбулося вже близько 10 об'єднань вишів.

• Гранти на навчання у вишах. На здобуття першої вищої освіти першокурсникам на контрактній формі навчання торік почали видавати гранти. Розмір гранту залежить від спеціальності та результатів НМТ-2024. Сума гранту була від 15 тисяч до 37,5 тисячі гривень. Вступники отримують гроші та самі обирають виш та спеціальність. У межах цьогорічної вступної кампанії система грантів також діятиме.

Що цікаво, в Україні триває процес зміни ректорів у вишах, зокрема там, де вибори не відбувалися протягом 10 – 20 років. Також при ЗВО почали створювати наглядові ради, які обиратимуть ректора, розроблятимуть стратегію розвитку університету, залучатимуть інвестиції.

Які проблеми залишаються

Все ж чимало проблем у сфері освіти і науки досі потребують розв'язання. Нові виклики також підкидає війна. Тож від міністра та команди надалі очікують на подолання проблеми академічної недоброчесності та корупції у вишах, реального підвищення зарплати вчителям, викладачам та стипендій студентам, які були анонсовані.

Також МОН має простежити або ж допомогти громадам облаштувати укриття в закладах освіти, аби діти мали можливість вчитися очно у час війни. Важливо і не забути владнати питання невідповідності змісту навчальних програм, на які часто скаржаться батьки та вчителі, та процедури перевірки підручників. І це геть не весь перелік викликів та реформ, за які взявся Оксен Лісовий зі своєю командою під час війни.