Більша частина головних подій року в освіті є наслідком пандемії COVID-19 та впровадження карантину в Україні, повідомляє 24 канал.

До теми Як відбуватиметься навчання у школах в 2021 році: відповідь Шкарлета

10 найголовніших подій в українській освіті за 2020 рік

Після оголошення карантину 12 березня всі школи, виші та садочки закрилися, а учням та студентам довелося опановувати навчальну програму в онлайн-режимі.

А скільки заходів відбулося онлайн за цей рік: уроки, позашкільні заходи, вчителі підвищували кваліфікацію в дистанційному режимі. Окрім того, педагоги й учні звикали до електронних журналів і щоденників.

Водночас у селах перейнялися тим, щоб скрізь був інтернет. В одних родинах дітям поспішили купити окремі планшети чи ноутбуки, в інших придбали хоча б старенькі телефони з виходом в інтернет.


Учениця під час онлайн-навчання / Фото wwwomen.ru

Міністерство освіти і науки провело десятки конференцій, надало роз’яснення і навчальний рік вдалося завершити. А експерти запевняють, що в майбутньому дистанційна освіта стане складовою звичайного освітнього процесу.

26 березня в МОН ухвалили рішення про скасування ДПА для учнів 4-х і 9-х класів. Пізніше Верховна Рада ухвалила законодавчі зміни, щоб випускники шкіл також були звільнені від обов'язкової атестації й отримали право пройти її за бажанням.

А 13 червня, напередодні проведення пробного ЗНО, уряд ухвалив рішення про заборону проведення пробного тестування.

Учасникам тестування запропоновали відеоматеріали, щоб вони дистанційно ознайомити з процедурою проведення зовнішнього оцінювання.

Водночас, оскільки участь у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні є платною, учасникам вирішили повернути сплачені кошти. Повернення грошей здійснювалося до 1 грудня, загалом учасникам повернули майже 42 мільйони гривень.

Читайте також Зміни в ЗНО у 2021: всі деталі про те, як буде проходити тестування у наступному році

Епідеміологічна ситуація дозволила провести ЗНО з 25 червня по 17 липня 2020 року, відповідно до рекомендацій головного санітарного лікаря.

Проте учні мали дотримуватися соціальної дистанції, при вході їм вимірювали температуру та пропонували скористатися антисептиком.

Але тут були і мінуси: учні та вчителі, які були залучені до організації ЗНО, скаржились на спеку в класах і складні умови проведення тестування, мовляв, влітку перебувати в приміщенні у захисній масці – неможливо.

Та все ж, ЗНО випускники шкіл склали. Цікаво, що у 2020 році 464 абітурієнтів склали зовнішнє незалежне оцінювання на максимальні 200 балів.


Предмети, з яких випускники отримали 200 балів / Інфографіка 24 каналу

Верховна Рада 16 січня ухвалила новий закон про повну загальну середню освіту. Очікується, що це сприятиме підвищенню якості шкільної освіти, формуванню в школярів необхідних компетентностей та розвитку закладів освіти тощо.

Також закон унормовує питання ресурсного забезпечення шкіл, засад здійснення інституційного аудиту, батьківського та учнівського самоврядування, питання прав та обов’язків учасників освітнього процесу тощо.

Разом зі звільненням усього складу уряду Гончарука з посади міністра освіти і науки пішла Анна Новосад, яка очолювала міністерство з 29 серпня 2019 року.

Вже 25 березня тимчасово виконувати обов‘язки міністра освіти і науки почала Любомира Мандзій. За три місяці її керівництва був завершений навчальний рік і здійснена підготовка до проведення ЗНО та вступної кампанії.

Але 25 червня за пропозицією президента Володимира Зеленського уряд без голосування Ради призначив нового в.о. міністра освіти і науки — ректора Чернігівського технологічного університету Сергія Шкарлета.


Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет / Фото пресслужби МОН

Проте вже за пів року, 17 грудня, Рада ухвалила його кандидатуру на посаду міністра освіти і науки. Вважається, що Шкарлет користується довірою Офісу Президента та має значну підтримку ректорського корпусу. Але проти нього виступають студенти, народні депутати та експерти.

У квітні в Україні стартував масштабний проєкт "Всеукраїнська школа онлайн". У межах проєкту українські телеканали транслювали відеоуроки для учнів 5-11 класів. Пізніше онлайн-уроки запустили і для учнів початкової школи.

Загалом трансляція уроків для учнів 1-11 класів під час карантину тривала впродовж 10 тижнів. Це зробили для того, щоб кожен український учень зміг підтримати зв’язок зі своїми вчителями та отримав знання.

Але з початку нового навчального року телеуроки не продовжили. Але вже у грудні 2020 року МОН спільно з Мінцифри запустили платформу "Всеукраїнська школа онлайн". За майже три тижні там вже зареєструвалося 36,5 тисяч користувачів.

Її створили для змішаного та дистанційного навчання учнів 5-11 класів, щоб забезпечити рівний, вільний і безоплатний доступ до якісного навчального контенту. Платформа містить відеоуроки, тести та матеріали для самостійної роботи з 18 основних предметів.

30 вересня уряд затвердив Державний стандарт базової середньої освіти, робота над яким тривала декілька років.

Державний стандарт базової середньої освіти визначає обов’язкові результати навчання учнів відповідно до засад і принципів Концепції НУШ. Але його буде запущено лише з 2022 року.

У документі наголошено на компетентнісному підході до навчання й визначено наскрізні вміння. Натомість у Державному стандарті не визначено конкретних навчальних предметів для кожної галузі, а згадано можливість викладання інтегрованих курсів.

Що відомо про НУШ?

Нова українська школа – це головна реформа МОН під керівництвом колишньої міністерки Лілії Гриневич. Ключова мета НУШ – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті. Більше про це – читайте тут.

У 2020 році запровадили оновлені вимоги до харчування учнів у школі. Так, вже з 1 січня у шкільних їдальнях застосують нові вимоги до організації шкільного меню. Ініціатором ініціативи є дружина президента Олена Зеленська.

Основною метою змін є запобігання постачанню до їдалень небезпечних або неякісних харчових продуктів і можливість вибору різноманітних страв школярами.

Зокрема, у школах буде заборонено:

  • технологічно оброблені м'ясні і рибні страви (ковбаси, сосиски і заморожені напівфабрикати).
  • солодкі газовані напої, енергетичні напої та будь-які інші напої із вмістом доданих цукрів тощо.

Упродовж року до розроблення нового меню та регламенту харчування школярів були залучені відомі ресторатори, лідери шкільного самоврядування, фахівці з дієтології та чиновники, відповідальні за організацію харчування в школах.

Новий навчальний рік у закладах освіти розпочався відповідно до карантину в кожному регіон (регіони України ділили на 4 зони).

Заклади освіти отримали рекомендації і протоколи з організації роботи в умовах поширення коронавірусу. Дітям проводили температурний скринінг, вони дотримувалися соціальної дистанції, носили маски і частіше мили руки.


Карантин у школах діяв і з вересня 2020 / Фото НУШ

Однак, зважаючи на певну автономію, школи та університети ухвалювали рішення про режим роботи самостійно або дотримуючись рекомендацій місцевої влади.

Також одним із ключових завдань у період пандемії стала організація дистанційного та змішаного навчання в закладах середньої, професійної та вищої освіти.

Загалом з початку навчального року на коронавірус захворіло понад 12 тисяч учнів та 24,5 тисяч учителів.

Тому в уряді почали розглядати можливість запровадження локдауну у грудні, однак після скасування карантину вихідного дня в Україні ввели помаранчевий рівень. А тотальний карантин перенесли на період після новорічних свят – з 8 до 24 січня 2021 року.

Тому з зимових канікул багато шкіл почне навчання знову в дистанційному режимі. Окрім того, заклади освіти також можуть продовжити канікули на період локдауну.


Нові карантинні обмеження на січень – лютий 2021 року / Інфографіка 24 каналу