"Дієвий штраф – 10 тисяч гривень": освітня омбудсменка розповіла, як боротись з булінгом

Надія Лещик в інтерв’ю для "Освіторія.Медіа" розповіла, через які механізми посилить захист дітей від булінгу, пише 24 Канал.

Дивіться також Булінг у школі: директорів зобов'язали письмово повідомляти поліцію і службу у справах дітей

Як покращити механізм захисту дітей від булінгу

Одним з пріоритетів у роботі нова омбудсменка визначила – подолання булінгу та покарання за нього.

У теперішніх механізмах у сфері захисту дітей від булінгу є чимало недоліків, головними з яких є:

• Вчителі, яких звинувачували у булінгу чи навіть суд визнав винними у вчиненні булінгу, продовжують працювати у школі. Покарання обмежується сплатою штрафу і вони знову можуть працевлаштуватися до іншого закладу освіти. Отже, випадки цькування дітей можуть повторитися в іншому закладі.

На мою думку, та на думку інших законодавців, такий учитель має бути відсторонений від педагогічної діяльності на певний період,
– наголошує Лещик.

Більша частина випадків не отримують судового вироку. Аналіз судових рішень про булінг та статистики Державної судової адміністрації України свідчить:

• 45% звернень отримують вирок,
• 55% – залишаються без судового реагування через сплив строків накладення адміністративного стягнення (лише три місяці) та неналежне оформлення документів, зокрема нестачу доказів. Адвокати булерів активно цим користуються, затягуючи процес.

Ми прагнемо, щоб розгляд справи про вчинення булінгу, можна було продовжити в суді із трьох місяців до року. Так буде відновлено справедливість,
– зазначає омбудсменка.

Перші зміни, які пропонує освітня омбудсменка, – це терміни та штрафи.

Термін розгляду справи слід збільшити, щоб уся робота над тим, щоб притягнути винних до відповідальності не була марною. Три місяці мало, щоб суд встигав розглядати справу та виносити рішення. Але рішення за депутатами Верховної Ради України.

Частина справ розвалюється в суді через неналежно оформлені документи. Постраждалі від булінгу мають проблеми зі збиранням та оформленням доказів. Перш за все, щоб захистити та відстояти свої права, треба робити аудіозаписи та відеозаписи протиправних дій. Без цього довести факт цькування дуже складно, а іноді – неможливо.

Однак, навіть використання цих матеріалів як доказів у суді може бути проблематичним, попри те, що законодавство передбачає можливість фото- та відеозйомки протиправних дій для захисту своїх прав.

Ми зараз стикаємося із ситуаціями, коли учні робили такі записи, а булери або батьки булерів чи педагоги забирали в дітей гаджети та видаляли їх,
– розповідає Лещик.

Освітня омбудсменка переконана, що важливим кроком має бути суттєве збільшення штрафів за булінг. Сьогодні ця сума становить 850 – 1700 гривень – це невелика сума, яка не усіх змушує замислитись над змінами підходів у вихованні дитини.

Багатьом батькам і вчителям легше просто сплатити цей невеликий штраф без реагування та проведення виховних розмов і заходів для дитини.

Теперішня ситуація в Україні змушує шукати альтернативні способи навчання. Такі як дистанційна ліцензована школа "Оптіма", яка забезпечує якісний і безперервний навчальний процес навіть при форс-мажорних обставинах.

Лещик наголосила, що розроблено законопроєкт нового кодексу про адміністративні правопорушення. Там є пропозиція суттєво підвищити штрафи, зокрема і за булінг.

Моя особиста думка: дієвий штраф за булінг – від 10 000 гривень. Така сума змусить серйозно замислитись і стане пересторогою для учасників освітнього процесу,
– наголошує Надія Лещик.

Ознаки булінгу / інфографіка Уповноваженого Президента України з прав дитини

Зазвичай терміном "булінг" описують цькування серед учнів, проте трапляються випадки цькування школярів вчителями, а іноді й вчителя учнями. Тобто це:

• Цькування серед учнів;
• Цькування учня вчителем;
• Цькування вчителя учнями;
• Цькування вчителя у педагогічному колективі (мобінг).