Що таке "п'єц" розповідає 24 Канал, посилаючись на ресурс "Словопедія".

Дивіться також Не плутайте празник з "празніком": мовознавиця пояснила, чому це слово – не суржик

Знаєте що таке "п'єц"?

Для багатьох українців слово "п'єц" невідоме. Його відносять до галицького діалекту, тому переважно воно знайоме львів'янам і на Заході України.

Втім, цю споруду, як частину української хати, з глибоким символізмом знають усі під іншою назвою – піч.

Українські словники фіксують слово "п'єц", як синонім і діалектизм чи розмовне до слова піч. Саме слово походить із польської мови – piec і означає "піч".

Словник української мови у 20 томах дає таке визначення: "п’єц" – це "піч", тобто споруда для опалення чи приготування їжі. Ресурс "Лексикон львівський" зазначає, що слово активно вживалося у міському просторі Львова, де "п’єц" позначав кахляну пічку для опалення, яка ще збереглася у багатьох будинках в старій частині міста.

  • Забула запалити п’єц – забула розтопити піч.
  • Дати на п’єц – сильно побити. Образ узятий із лазні, де на розпечений п’єц ллють воду, щоб утворити пару.
  • Тримайся п'єцу – побажання, щоб рішення і дії були по совісті, чесні. Або ж – тримайся, будь сильним.

У творах Івана Франка можна зустріти і слово – п'є́цух, що означає лежебока.

У літературній мові частіше використовується слово "піч", але "п’єц" теж є нормативним і зафіксованим у словниках.

Не всі знають слово "п'єц": дивіться відео

А про українську піч, її символізм та роль в українських обрядах та звичаях, уже написано чимало книг.

В Україні існував справжній культ печі. Вона не лише використовувалася для практичних цілей – обігріву, приготування, їжі випікання хліба, сушіння збіжжя, а ще на ній спали, лікували простуди, народжували. А обряд сватання, коли засватана дівчина "колупала піч", прохаючи тим самим у домового дозволу на шлюб, описаний неодноразово. Деякі дослідники вважають, що таким чином вона виконувала символічний акт: під нігті потрапляли не просто глина, часточки батьківського домашнього тепла, материнської любові, які дівчина хотіла взяти у дім нареченого. Так само як і перенесення жарин з печі батьківського дому у дім нареченого. Піч була глибоким символом рідного вогнища, неперервності роду.

Тому знайте, що піч можна називати і п'єц, та навіть грубка.

А ще слово піч / п'єц це і давня міра – повний п'єц хліба. Це про кількість чого-небудь, що можна спекти чи зварити в такій споруді за один раз:

  • Зажарили дванадцять биків, напекли сорок печей хліба. (Народна казка).

Хоч частіше в літературній мові вживається "піч", але діалектна та розмовна мова має і слово "п’єц" поширене у Львові та на Галичині.