Скільки значень має дієслово "нарікати", розповідаємо з посиланням на ресурс "Горох".

Дивіться також Мжичка – це про погоду останніх днів: знаєте, що означає це чудернацьке слово

Що означає слово – нарікати?

Українська мова вирізняється багатством семантичних відтінків, зокрема в дієсловах. Одним із цікавих у семантичному плані є дієслово нарікати, яке в сучасному мовленні функціонує у кількох значеннях, які можна зустріти у літературі, мовленні та сучасних публічних виступах.

Словники нам дають такі визначення слова:

  • у значенні – давати ім'я, називати когось: "– Село своє нарекли [турбаївці] Чаплинкою на пам'ять про тих чаплів [чапель], що першими зустрілися їм у степу". (Олесь Гончар).
  • у значенні – висловлювати невдоволення, скаржитися на щось (не нарікай на долю): "Невістка нарікала на дорожнечу, що зростає з дня на день". (Осип Маковей).
  • у значенні – докоряти комусь, дорікати: "Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти, – а зараз стане [син] хлібом-сіллю нарікати. (Словник Бориса Грінченка).

Що таке семантичні відтінки мови?

Семантичні відтінки – це ледь помітні розбіжності у значенні слів, що мають схожий основний зміст (синоніми), які передають додаткові смислові, емоційні або стилістичні нюанси. Вони допомагають уточнити думку, зробити мовлення точнішим або виразнішим, часто залежать від контексту чи вживання в прямому/переносному значенні.

Етимологічно дієслово "нарікати" пов’язане зі словом "ректи" ("говорити", "називати"). У Етимологічному словнику української мови зазначається, що воно утворене за допомогою префікса на- та кореня -рік- (від праслов’янського rěk- / rek- – "говорити").

Первісне значення — "назвати, дати ім’я, проголосити". Із часом розвинулося переносне значення – "говорити про щось із докором", а далі – "скаржитися". Отже, друге значення постало на основі семантичного розширення: "висловлювати щось уголос" → "висловлювати незадоволення".

Цікаво! Від цього слова і виникли інші відомі слова – наречений / наречена, тобто "названий" – той, кого назвали чоловіком або дружиною, що також пов’язане з обрядовою традицією.

У сучасному інформаційному просторі "нарікати" можна почути в мотиваційних промовах, порадах психологів, настановах священників – "Не нарікайте на життя". "Не нарікайте на Бога".

Крім того, погодьтеся, якщо ви заміните "називати" на "нарікати" – це звучить урочистіше – "Ми нарекли доньку Поліною!".

Слово активно функціонує в різних стилях мовлення – від урочисто-книжного до розмовного. Воно демонструє, як у межах одного дієслова можуть поєднуватися давні ритуальні смисли та повсякденні емоційні відтінки.