Для тих, хто не знає значення слова "духота" та що воно позначає, розповідаємо з посиланням на "Горох".
Дивіться також Чи правильно казати "солнцезахисні окуляри": як називати цей модний і потрібний аксесуар
Що означає слово "духота"?
Літо, як і кожна пора року, приносить свої терміни. Найчастіше вони пов'язані з погодою і кожне слово передає тонкощі та нюанси змін в атмосфері. Саме такі слова деколи викликають здивування, а декому потрібне і додаткове пояснення.
Улітку ми часто скаржимося на важке, спекотне повітря. І тут у мовленні з’являється слово – "духота". Воно має праслов'янське походження – duxъ «*dous-, і пов’язане чергуванням голосних з *dъхъ, *dїxnǫti (‹*dus-), dyxati у значенні – "повітря".
А значення у слова два, і обидва описують стан повітря – температуру, вологість та запах:
- Висока температура повітря, насиченого випаром. Так кажуть перед дощем: духота, дощ буде чи парить перед дощем: "Сонце ще не пекло, але вже почувалась духота, і повітря від того здавалось густим, мов пара." (Олексій Гуреїв).
- Важке, затхле, несвіже сперте повітря, що утруднює дихання, по-іншому – задуха: "Сто метрів під землею в глибині десятиметрової штольні, в духоті .. працює робітник". (Іван Франко).
Звичайно, у першому значенні, духота може означати те саме, що і жара / спека.
Але в іншому – синонімами слугуватимуть слова: духотня, задуха, задушливість, млява, парня, подуха, удуха, удушливість. Такі слова лише точніші, а й зберігають красу й природність української мови. Ось такі тонкощі треба знати про "духоту".
Зверніть увагу! Слово має подвійний наголос – духо́та́.
Звичайно, що такий стан повітря не просто переноситься людиною, але він має певні асоціації, які відобразилися і в прізвищі – Духота (наприклад, Сергій Духота, український атлет, чемпіон Світу та Європи з бодібілдингу).
Ще одна асоціація з погодою відображає настрій чи характер людини – складний і неприємний: душний чи душніла: "ну ти сьогодні і душний", тобто нудний, марудний.
Коли відчувається духота?
Духота або задуха – виникає через поєднання високої температури та підвищеної вологості, а також у приміщеннях із поганою вентиляцією, де накопичується вуглекислий газ. На створення такого ефекту впливає кілька факторів:
- Висока вологість: коли повітря насичене вологою понад 50 відсотків, піт перестає ефективно випаровуватися зі шкіри. Організм не може охолонути, тому ми відчуваємо спеку й утруднене дихання.
- Нестача кисню: у закритих кімнатах без провітрювання рівень CO₂ зростає, що спричиняє кисневе голодування, головний біль і слабкість.
- Перед грозою: улітку перед дощем атмосферний тиск падає, а вологість різко підвищується, створюючи типову задушливу погоду.
І усі ці стани можна назвати словом, "духота", а ще можна говорити спека, задушливість, задуха чи спертe повітря. Ці слова передають явище й зберігають природність українського мовлення.