Сільськогосподарський, спортивний, пожежний, господарський інвентар, але він може бути і "реманентом". Та чи знаєте ви, що означає це слово і звідки воно прийшло до української мови? Розповідаємо з посиланням на "Словопедію".

Що означає слово "реманент" і звідки воно походить?

Слово "реманент" сьогодні можна почути нечасто. Для когось воно асоціюється із сільським господарством, для когось — зі спортивним обладнанням або господарським приладдям. Проте мало хто замислюється, що означає це слово і звідки воно походить.

Слово "реманент" прийшло до української мови через польське "remanent", яке своєю чергою походить від латинського remanēns – "той, що залишається". Спочатку воно стосувалося майна, яке залишалося після перевірки або обліку, а згодом набуло значення обладнання та господарського начиння. І якщо заглянути до словників, то ми зустрінемо кілька визначень:

  • Сільськогосподарський інвентар – плуги, борони, сівалки тощо.
  • Просто – інвентар, спорядження, знаряддя.
  • Сукупність предметів, необхідних для якої-небудь галузі діяльності; інвентар.
  • Список якого-небудь майна.
  • Та навіть "живий реманент" – робоча, молочна та м'ясна худоба.

Тому, залежно від контексту слово "реманент" може означати як окремі предмети, так і весь комплект необхідного обладнання.

Google Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Реманент – це сукупність предметів, знарядь, пристроїв або обладнання, необхідних для певної роботи, заняття чи господарства. Саме тому ми кажемо:

  • сільськогосподарський реманент;
  • спортивний реманент;
  • пожежний реманент;
  • господарський реманент;
  • рибальський реманент.

Цікаво! Про різницю між словами "рибалка" і "риболовля" в українській мові ми писали раніше – це не одне і теж.

В українській мові слово "реманент" відоме вже понад століття й зафіксоване в академічних словниках та літературі. Воно є нормативним і широко вживається як у побуті, так і в професійному мовленні.

  • Був у нього реманент: два плуги, три борони, малесенька віялочка. (Григорій Тютюнник).
  • В саду стояла присадкувата комора, схожа на печерицю, де переховувались заступи, граблі, пилки, апарати для розбризкування отрути – увесь необхідний садовий реманент. (Олесь Донченко).

З часом слово "реманент" витіснило інше – інвентар. Але й воно – запозичене, але уже з німецької мови. Inventár (у XVIII столітті – Inventarium) означав "інвентар, старі меблі, пожитки". А на латині inventarium – це "те, що служить для знаходження, опис, список".

Найчастіше, інвентар – це майно або перелік майна (згадайте – інвентарні списки чи інвентаризацію), тоді як реманент частіше означає саме знаряддя, спорядження й обладнання для роботи чи певної діяльності.

Тож коли йдеться про інструменти, спорядження чи господарське обладнання, сміливо вживайте слово "реманент". Воно є питомою частиною української літературної мови й уже багато поколінь позначає все необхідне для праці або певного виду діяльності.