Про добірку цікавих забутих українських слів, розповідаємо з посиланням на музиканта та популяризатора мови Рамі Аль Шаєра.

Дивіться також Блогерка порівняла діалекти Закарпаття та Миколаївщини: деякі слова неможливо вгадати

Знаєте значення цих слів?

Чимало мовознавців популяризують мову, розповідаючи про забуті слова, їх значення та походження. Це дає змогу поринути у глибини нашої мови, повернути слова у живу мову та відчути себе причетним до чогось великого.

Обава – страхи чи застереження. А ще, як продовження ситуації, воно тлумачиться, як – затримка.

  • З цілою силою він обняв сю чародійку-дівчину і серед поцілуїв [поцілунків] та пестощів щезли всі сумніви, всі питання, всі обави, мов мряка на сонці. (Іван Франко)
  • Брате.., длятись годі, брате – в путь і без обав. Скоро стане на погоді, в путь, поки туман не впав. (Василь Стус, перекладів твору Р. М. Рільке).

Слово запозичене з польської мови: obawa – неспокій у передчутті зла, а obawiać się – боятися.

Цікаво! ОБА́ВА – це і жіноче ім'я, яке було поширене у ХІХ столітті. І його можна зустріти в списках – забутих жіночих імен. Назвали б так свою дочку, знаючи значення?

Ралець – подарунок чи приношення. А ще у словниках можна зустріти тлумачення – "те саме, що бенкет". Цікаве і походження слова – від "рало" (знаряддя праці), з якого раніше визначали податок. Абож "кликати на ралець" – на свято врожаю після жнив.

І це слово, кілька разів ми зустрічаємо у творі Івана Котляревського "Енеїда" (1794 року), як у значенні "бенкет" так і – подарунок.

"Взяла очіпок грезетовий
І кунтуш з усами люстровий,
Пішла к Зевесу на ралець (на бенкет)".

"І прилабузнивсь до Кіпріди,
Як до просителя писець.
Їй корчив разні милі види,
Щоби достать собі ралець (отримати презент).
Венера зачала благати.
І за Енеєчка прохати"

("Енеїда", Іван Котляревський.)

А далі і у інших художніх творах:

  • Меншиков дихав проти українців чорним димом, жадібний і захланний, він нашорошував вуха на шемрання тих старшин, які несли йому багатий ралець. (Юрій Мушкетик).
  • О, по-належному ми зустрічаєм орди Гостей, не кликаних у край наш на ралець! (Максим Рильський).

Кухта – молодий помічник кухаря, по-іншому – кухарчук. Цікаво, що назва могла виникнути не лише від варіації слова "кухня", а й головного убору, який носили помічники – кухти.

  • А в кухні жар і вар, і кухар кухтів штурка, Щоб, Боже борони, не припалилась курка! (Іван Франко).

Втім, ще одне значення слова відоме не багатьом – це міра. Тобто лічильна одиниця у продавців галантерейних товарів: десять пачок ниток, кожна з яких складається з десяти пасом – кухта.

Про різні назви мір, якими уже не користуємося, але можемо зустріти у відомих висловах, 24 Канал писав раніше.

Цікаво, що від цієї професії пішли прізвища – Кухта та Кухарчук.

Лихвар – особа, яка надає позику під великі відсотки. Слово пішло від праслов'янського lîx(ъ)va – прибуток, тобто "отримати з лихвою" – це з надлишком, надбавкою, додатковим відсотком.

Це слово переважно мало негативну конотацію, хоч їх послугами і користувалися, але не завжди мали змогу повернути борги, які вимагали представники професії.

Пащекувати – зневажливо висловлюватись чи глузувати, висміювати. А бож просто – пліткувати.

Паща чи пащека – так грубо називають рот, хоча утворене воно від слова "щока" (в українській мові є інше слово для їх позначення – леліти).

Тому рот, який говорить грубо, дурнувато – пащека, а розмова в такому тоні – пащекування.

  • – Божечку, а скільки ж то буде поговору, а як завзято пащекуватимуть і жіноцтво, й парубота. (Оксана Забужко).
  • Гната не проймали ті теревені – з нудьги косарі пащекували. (Кость Гордієнко).

Знаєте значення цих слів: дивіться відео

Повертайте ці слова в живе мовлення, дивуйте співрозмовників і говоріть українською!