Яке слово є помилкою – "вилка" чи "виделка" і чи є у котромусь помилка в українській мові, розповідаємо з посиланням на "Горох".
Дивіться також Не "вєєр": як українською називається цей витончений аксесуар
Цей столовий прибор – вилка чи виделка?
Здавалося б, звичайний знайомий усім столовий прибор, але й навколо нього виникають мовні суперечки: як правильно – вилка чи виделка? А може, обидва слова українські?
Чому виникає сумнів, бо в російській мові є лише слово "вілка / вилка", і чи український варіант не є прямим калькуванням.
Насправді обидва слова є в українській мові, але мають різну історію та сферу вживання.
Слово "виделка" вважають питомішим. Воно походить від польського слова "widelec, widelca" – виделка, а воно, у свою чергу, від widły – вила, спорідненого з українським – ви́ла. Вило або вила – сільськогосподарське знаряддя з кількома зубцями для сіна та соломи. Недарма виделка й справді нагадує маленькі вила. Суфікс -к- утворив зменшену назву предмета: великі вила – маленька виделка.
Слово "вилка" також давно закріпилося в українській мові й зафіксоване в словниках. Воно поширене в багатьох говорах і нині є цілком нормативним.
Цікаво, що слово "вилка" має не одне значення. Так називають не лише столовий прибор, а й:
- розгалуження дороги або річки – дорожня вилка;
- деталь механізму чи велосипеда з роздвоєним кінцем – велосипедна вилка;
- електричний штепсель для під'єднання приладу до мережі – електрична вилка.
- шаховий прийом, коли одна фігура загрожує кільком одночасно;
- зменшена форма від слова вила (їх це називають – гралі, ґаблі).
Отже, в українській мові "виделка" і "вилка" можуть співіснувати. Якщо йдеться про столовий прибор – то це слово "виделка". А ось у техніці чи механіці використовуйте слово "вилка", бо часто не має рівноцінної заміни.
Виделка як столове приладдя з’явилася в Європі у Середньовіччі, але довго вважалася розкішшю та навіть заборонялася церквою. А до того люди здебільшого їли ложками та руками. В Україні виделка поширилася у XVIII – XIX столітті, коли змінилася культура застілля. Спочатку виделки навіть вважалися дивакуватим і зайвим предметом, але згодом стали невід'ємною частиною столового етикету.
Отже, і вилка, і виделка – українські слова. Та коли кладете на стіл прибор із зубцями, знайте, – це виделка, слово з давнім корінням і напрочуд прозорою історією.
Як українською називати "половнік"?
Це не єдина назва кухонного начиння, яке калькують на російський штиб. Дуже часто можна почути "половнік" для назви кухонного приладдя приладдя, яким наливають рідкі страви, компоти, пунші, глінтвейн.
Однак українською літературною правильно називати – ополоник. А ще можна – черпак, вареха, варишка, кохля, кохелька, поварка.