Ексглаву розвідки Німеччини заарештували за підозрою у держзраді та шпигунстві
У Німеччині розслідування щодо колишнього керівника розвідки набуло нового розвитку. Августа Ганнінга затримали за підозрою у шпигунстві, розголошенні державної таємниці та спробі державної зради.
Про це повідомляє Süddeutsche Zeitung.
Що відомо про шпигунський скандал у Німеччині?
Ганнінга затримали вранці 6 жовтня у його будинку в Нордвальде поблизу Мюнстера. Розслідування проти колишнього глави розвідки веде генеральний прокурор Німеччини.
Правоохоронці також заарештували колишнього керівника офісу Ганнінга Манфреда Д., який працював у BND до весни 2026 року. Слідство вважає, що він за гроші передавав секретні документи, причому загалом йдеться приблизно про 2 тисячі матеріалів.
Серед переданої інформації були брифінги з питань зовнішньої та безпекової політики, які обговорювалися на регулярних нарадах керівників німецьких спецслужб у канцелярії канцлера. Документи містили, зокрема, дані про іранську ядерну програму, російську армію та інформацію, отриману від розвідувальних служб країн-союзниць.
За даними слідства, Ганнінг міг щонайменше одного разу використати отримані матеріали для підготовки аналізу безпеки для іноземної розвідувальної служби. Водночас джерела німецьких ЗМІ наголошують, що йдеться не про Росію.
Слідчі також перевіряють інший епізод, у якому ексглава BND нібито використовував інформацію з внутрішніх документів під час спілкування з іноземним агентом. У поле зору правоохоронців Ганнінг потрапив після обшуків у його будинку та офісах у вересні 2025 року.
Особливу увагу слідство приділяє можливому витоку інформації від іноземних спецслужб-союзниць Німеччини. У розвідувальних колах подібний витік вважають надзвичайно серйозним, оскільки він може підірвати довіру партнерів до німецької розвідки.
Ганнінг очолював Федеральну розвідувальну службу Німеччини з 1998 року до кінця 2005-го, після чого став державним секретарем у Федеральному міністерстві внутрішніх справ.
Тим часом Росія продовжує розширювати гібридну війну проти європейських країн і намагається послабити НАТО зсередини. Політичний консультант та експерт із зовнішньої політики Гліб Остапенко зазначив, що Кремль використовує для цього популістських політиків, шпигунські мережі та агентів під дипломатичним прикриттям.
За його словами, показовою є ситуація в Німеччині, де окремі політичні сили закликають припинити підтримку України та відновити роботу "Північного потоку". Водночас протидія російській агентурі, зокрема закриття російського консульства в Бонні, є важливим кроком для посилення безпеки.
Експерт вважає, що одним із головних напрямків для майбутніх провокацій Росії може стати Балтійський регіон. Москва може спробувати створити там прецедент і перевірити, як саме НАТО реагуватиме на дії Росії на морі або поблизу кордонів країн Альянсу.
Водночас провокація проти Польщі, на думку Остапенка, менш імовірна через ризик для Росії отримати ще один масштабний напрямок протистояння.