Міністр оборони Степан Полторак своїх підлеглих розуміє. Ворог діяв підступно, під покровом ночі, та ще й знав коли караули особливо втомлені. Але експерти вважають інакше.
Саме загоряння складів є наслідком злочинної недбалості, наслідком нехлюйства. Як можна в одному місці, в густонаселеному районі зберігати третину боєприпасів,
– заявив військовий експерт, волонтер Юрій Касьянов.
Версія, яку намагаються армійські начальники подати, як безальтернативну звучить так. У нічному небі з’явились безпілотники. Вони щось скинули – і почалася пожежа. Експерти кажуть – технічно це дійсно можливо зробити навіть з території Росії.
Тоді виникає логічне запитання. Чому в умовах війни військовий склад стратегічного призначення не охоронявся так, що й миша не проскочить, не кажучи вже за безпілотники, які хтось чув і хтось бачив.
Такі склади мають охоронятися засобами протиповітряними оборони, і повітряної розвідки, і засобами зенітними,
– сказав військовий експерт Святослав Стеценко
Полковник Сергій Грабський неодноразово бував на цьому складі. Він стверджує, територія посилено охоронялася. Тому версія про недбальство охорони йому видається малоймовірною.
Боєприпаси зберігаються на окремих, спеціально обладнаних відкритих майданчиках. Відстань між ними – щонайменше 100 метрів. Щоб унеможливити масове займання. Тепер там 50 % території у вогні.
Але особливу небезпеку становлять ракети, котрі під землею у бункерах. Вогонь до них ще не дістався. Бо інакше це почули б навіть у Харкові. Зате спрацювала інша бомба. Вона вкотре підняла на поверхню традиційне армійське недбальство. Коли начальство переймається безпекою лише після трагедії.
Тим більше що цей склад два роки тому намагалися підпалити саме за допомогою безпілотника. Однак після тієї надзвичайної події висновків не зробили.
Читайте також: У РНБО побачили "руку Кремля" у подіях в районі Балаклії
Нагадаємо, уночі проти 23 березня на військовому складі у місті Балаклія виникла пожежа, яка спричинила детонацію боєприпасів.