В Україні існує 7 класів енергоефективності будинків – від найбільш економного А до найгіршого G. Підвищити клас можна зробивши ремонт: утеплити стіни, встановити котел чи замінити труби.
І хоча комплексного аудиту багатоквартирних будинків в Україні так і не провели – зі стелі вирішили – більшість з них "трієчники".
Більшість житлового фонду вимагає термомодернізації. Загальна вартість усіх цих заходів вимагає від 35 до 80 мільярдів євро,
— зазначає представник агенства Держенергоективності Костянтин Гура.
Таких грошей у держави не має, Тому модернізацією житла закликають займатися самих мешканців. Хоча на субсидії тільки цього року виділили з бюджету понад 40 мільярдів гривень.
Тим, хто сам зробить модернізацію – обіцяють "цукерку". Тобто, економію в платіжках і вищу вартість житла на вторинному ринку.
Тест: Перевірте себе: які тарифи підвищили і на скільки?
Мінрегіон планує ввести обов'язкові енергопаспорти для новобудов і капітальних реконструкцій. Це не дозволить будівельним компаніям економити на матеріалах та нехтувати пожежною безпекою.
В паспорті також вказуватимуть енергетичні вимоги та розрахункові показники. Експерти кажуть, такі документи дозволять навести лад в житлово-комунальному господарстві і не обманювати споживачів.
Проводити обстеження, оформлювати паспорт чи сертифікат власникам багатоквартирних будинків доведеться самотужки і за свої гроші.
Енергоефективний паспорт намагаються ввести в Україні з 2009 року. Цієї зими законопроект депутати не прийняли, оскільки запідозрили ускладнення будівельних процедур.
Наступна спроба – восени, разом з пакетом "енергетичних законів". Але сам паспорт і наступної зими нікого не зігріє.
Нагадаємо, з 1 липня в Україні почали діяти нові тарифи на тепло і гарячу воду. Тепер середня ціна за одну гігаколорію тепла становить 1043 гривні. В кожному регіоні тарифи різні, все залежить від теплопостачальника.