"Гніздо в мокру погоду намокає, гниє, горять дроти, неодноразові випадки коли провід перегорів і падав на землю", - каже технічний директор "Прикарпаттяобленерго" Олег Сеник.
Найчастіше на електроопори падають молоді лелеки, які лише вчаться літати. Щороку так травмується з півсотні птахів. Більшість з них гине одразу. Лелеки ж, які потрапляють на утримання до місцевих мешканців, здебільшого через неправильний догляд, теж живуть не довго.
"Місцеві годують лелек картоплею й іншою їжею, яку лелеки не вживають, лелека - це хижак, він живиться рибою, жабами, може їсти м’ясо", - пояснює начальник наукового відділу національного Галицького природного парку Володимир Бучко.
Щороку, зауважують мешканці прикарпатських сіл, лелек стає все менше. Між тим для людей ці птахи - символ щастя, добрих новин і провісник поповнення в сім"ї. Тому з нетерпінням чекають пернатих кожної весни.
"Кажуть, що то добра прикмета і це так ціла вулиця ходить виглядає: прилетіли чи не прилетіли", - каже місцева мешканка Ганна Федорак.
Окрім того, що переносять гнізда на платформу, їх ще й очищають від небезпечних предметів. Найчастіше це дроти, та поліетилен.
"Коли поліетилен попадає в середню частину гнізда, він блокує вихід води, утворюється калюжа, і пташенята від того, що знаходяться постійно у воді - гинуть", - каже представник Західноукраїнського орнітологічного товариства Андрій Бокотей.
За 5 років прикарпатські енергетики мають намір встановити гнізда лелек на півтисячі платформах. На це готові виділити 350 тисяч гривень позабюджетних коштів.