В результаті українці фактично зіткнулися з вищими загальними витратами на медикаменти, ніж до початку фармацевтичної реформи. У матеріалі 24 Каналу аналізуємо, як змінились ціни в аптеках України.

Читайте також Держпрограми в аптеках: за три роки українці заощадили на ліках 15 мільярдів гривень

На які препарати знизилась ціна

Реформа передбачає зниження цін на 100 найпопулярніших серед українців медикаментів. Сюди увійшли 9 видів "аскорбінки" з різними смаками, перекис водню, нафтизин та багато препаратів без доведеної ефективності.

Водночас у списку немає життєво важливих медикаментів, необхідних для лікування онкологічних, ендокринних та інших серйозних захворювань. Відтак фармацевти, з якими поспілкувалися журналісти 24 Каналу, відзначають: деякі споживачі так і не відчують зниження цін.

Президент асоціації "Виробники ліків України" Петро Багрій в коментарі Укрінформу стверджує, що до списку увійшли препарати, які найчастіше купують українці, але при цьому визнає, що самі споживачі критикують перелік. Він заперечує припущення щодо участі фармвиробників у формуванні списку, перекладаючи відповідальність на самих українців.

"Є ринок, і якщо сьогодні аскорбінова кислота потрапляє в 100 найбільш вживаних, то на неї треба знизити ціну. І не виробник визначав, що цей препарат туди потрапив чи не потрапив… Те, що споживаємо, те і маємо в лідерах, тому тут питання тільки до нас, як до споживачів, що туди потрапило, а що ні", – заявив Петро Багрій.

Зміна цін виробниками: зростання перед зниженням

Водночас у фармації прослідковується чітка тенденція у зміні цін виробників з листопада 2024 року по березень 2025-го. У грудні ціни на деякі препарати почали зростати і до березня вони збільшились в середньому на 30 – 40%. До прикладу, препарат "Тонорма" (від тиску) за три роки зріс у ціні втричі, а зараз "подешевшав" до ціни початку 2024 року.

Серед інших показових прикладів – препарат з діючою речовиною діазолін українського виробництва "Дарниця", який з 2021 рік по лютий 2025 року зріс у ціні на 235%.

Фахівці припускають, що виробники заздалегідь могли готуватися до фармацевтичної реформи. На це вказує і динаміка зростання цін на окремі препарати зі списку топ-100. Їхня вартість у виробників стрімко зросла з 2021 року – у середньому на 200%, а з 1 березня опустилась – на 30%.

Як зросли ціни виробників з 2021 до 2025 року / Інфографіка, надана 24 Каналу

Передбачаючи реакцію і вимоги після відміни маркетингових договорів і зниження націнок, виробники необґрунтовано протягом майже пів року піднімали ціни. Для такого зростання не було економічних підстав: ні інфляція, ні курс валюти не змінювалися настільки суттєво. А потім показово знизили ціни, зробивши на цьому піар,
– каже один з представників фармринку на умовах анонімності.

Якщо аналізувати зміну ціни іноземних препаратів, то такої тенденції не спостерігається, адже їх практично не торкнулася реформа, а в перелік найпопулярніших ліків увійшли препарати тільки українських виробників.

При цьому у фармацевтичних компаніях пояснюють: ціни в аптеках на певні ліки знижуватимуться у міру реалізації їх залишків, закуплених ще за старою вартістю. Здорожчання ж деяких медикаментів пояснюють зростанням витрат на виробництво, зокрема подорожчанням логістики та перебоями з постачанням електроенергії.

Іноземних препаратів практично не торкнулася реформа / Фото Freepik

Чому зникли знижки для споживачів

Одним із головних нововведень реформи стала заборона маркетингових договорів між виробниками та аптеками. До реформи в Україні нараховувалося понад 50 виробників, які випускали практично ідентичні препарати. Наприклад, лише анальгінів та еналаприлів існувало по 10 – 15 найменувань від різних виробників.

Маркетингові договори виникли як ініціатива самих виробників через надлишок аналогічних препаратів на ринку. Завдяки цьому аптеки отримували від виробників знижки, які в умовах конкуренції спрямовували на зменшення цін для кінцевого споживача. Тобто аптеки мали можливість надавати споживачам різноманітні знижки та акційні пропозиції на життєво важливі ліки.

Після заборони маркетингових договорів кошти, які раніше йшли на знижки, залишилися у фармацевтичних компаніях. При цьому аптеки втратили фінансовий інструмент для надання знижок, а виробники, отримавши додаткові прибутки, не знизили свої відпускні ціни.

Внаслідок реформи аптеки втратили фінансовий інструмент для надання знижок / Фото Shutterstock

Аналіз структури формування цін на ліки в Україні, за даними аналітичної компанії Proxima Research, показує, що найбільшу частку у формуванні ціни становлять виробники – понад 72% від кінцевої вартості препаратів. Внесок аптечної роздрібної мережі становить 20%, а дистриб'юторів — 8%.

Отже, здешевлення ліків виявилося скоріше ілюзією, ніж реальним падінням вартості. Для споживачів нове регулювання означає втрату доступу до знижок, які раніше могли складати до 30% на життєво важливі препарати, а також ризик зменшення асортименту ліків через зниження рентабельності аптечного бізнесу.

Водночас для аптек наслідки реформи можуть бути драматичними. Очікуваний фінансовий результат після нововведень може бути збитковим – на рівні близько -3%. Це означає, що близько 1200 аптек-ФОПів, які працюють в селах, ризикують закритися найближчим часом через неможливість покрити операційні витрати. Найбільшу загрозу нове регулювання становить для невеликих сіл та прифронтових регіонів, де аптеки часто є єдиним джерелом доступу до ліків.

Що пропонують експерти

Для досягнення реального зниження цін на ліки необхідно комплексне регулювання, яке охоплюватиме всіх учасників ринку, зокрема виробників, які мають найбільший вплив на формування кінцевої вартості препаратів.

Фахівці фармсектору пропонують альтернативний підхід до забезпечення доступності ліків, який відповідає європейським практикам. Вони виступають запровадження системи відкритих реєстрів граничних оптово-відпускних цін із прозорим механізмом контролю за націнками виробників.

Експерти також пропонують не забороняти, а регулювати маркетингові договори, так як це практикують у країнах ЄС, забезпечуючи їх прозорість, та обмежити кількість ідентичних препаратів на ринку. Ці заходи могли б забезпечити зниження цін на всі ліки, створюючи баланс між державним контролем та ринковими механізмами.

Виробники повинні знизити ціни і на інші препарати за рахунок додаткової маржі, яку вони отримали після скасування маркетингових договорів. Наразі зниження відбулося лише для препаратів зі списку топ-100, а за рештою позицій, наголошують експерти, фінансовий тягар повністю перекладено на споживачів та аптеки.