10 серпня 2019 року, 6:30. Охоронці одного з виправних центрів Нью-Йорка знаходять на краю ліжка непритомного чоловіка, що очікував на суд. Світові медіа облітає новина про самогубство фінансиста-мільйонера, що роками торгував людьми та займався сексуальною експлуатацією.

У цей час в Україні новообраний президент Володимир Зеленський святкує перемогу на позачергових парламентських виборах. Йому вдається уперше в історії створити у Верховній Раді монокоаліцію – завести в парламент достатньо слуг народу для ухвалення законів без сторонніх політсил.

Невідомо, чи за життя Джеффрі Епштейн встиг порадіти за Зеленського та його партію, але новина про успіхи новообраного президента була в його розсилці. Що цікаво, за кілька місяців до того Епштейн давав розпорядження невідомій співрозмовниці уважно стежити за ситуацією в Україні, зокрема навколо парламенту і корупції, адже це може допомогти заробити величезні суми грошей.

Оскільки згадки про нашу державу та її діячів не раз трапляються на просторах понад трьох мільйонів файлів Епштейна, журналісти 24 Каналу вирішили зробити власний аналіз відповідних документів. Далі – детальніше про те, в яких контекстах і з якими іменами сумнозвісний бізнесмен Джеффрі Епштейн причетний до України.

Аби далеко не відходити, закінчимо з Володимиром Зеленським. Його ім'я у різних транслітераціях трапляється близько 50 разів. Здебільшого – це новинні публікації, хоча й інколи Епштейн коментує політичну ситуацію в Україні, згадуючи українського президента.

Зеленський шукає допомоги. Путін зневажливо ставиться до нього, кажучи, що ним керують ізраїльтяни,
йдеться в повідомленні, датованому періодом, коли Володимир Зеленський виграв президентські перегони.

Епштейн обговорює Зеленського з невідомим співрозмовником / Скриншот 24 Каналу

У той же період Епштейн листувався з колишнім міністром закордонних справ Словаччини Мирославом Лайчаком. Останній висловлював сумніви щодо здатності новообраного президента керувати державою, однак припускав, що для врегулювання "конфлікту" на сході України його перемога може бути корисною (з огляду на те, що росіяни ненавидять Петра Порошенка).

У відповідь Епштейн зауважив, що це виглядає як ідеальна нагода для Лайчака втрутитися.

Слід сказати, що Лайчак мав нагоду зустрітися із самим Зеленським у 2019 році. З різницею у три дні це збіглося з його зустріччю з Джеффрі Епштейном. Словацький дипломат у коментарі LIGA.net заперечив зв'язок між цими двома подіями й заявив, що цікавився українським президентом винятково тому, що він був "новачком".

Однак розслідувачі згаданого видання мають дещо іншу думку. Вони припускають, що Епштейн у 2019 році міг збирати інформацію про президента Зеленського в інтересах Владіміра Путіна, і Лайчак нібито був інструментом в цьому процесі.

Окрема тема – як російські медіа "інтерпретують" файли Епштейна та згадки про Володимира Зеленського. Федеральні ЗМІ Кремля писали, що Зеленський згадується в документах у контексті торгівлі людей, зокрема жінок і дітей. Це підхопили деякі медіа інших країн, серед іншого, Румунії.

Хоча ім'я Зеленського кілька разів згадується в архівах Епштейна, ніщо не вказує на його причетність до торгівлі людьми,
робить висновок міжнародне видання Veridica, яке спеціалізується на розвінчуванні неправди та маніпуляцій.

За словами фактчекерів, в архіві за 2024 рік справді з'являється анонімний лист, у якому зазначено, що Зеленський міг мати зв'язки з Жан-Люком Брюнелем – французьким модельним агентом, який скоїв самогубство після звинувачення у зґвалтуванні неповнолітніх. Очевидно, що таких "доказів" недостатньо, аби хоч щось стверджувати.

Veridica звертає увагу, що російські медіа почали поширювати повідомлення про причетність Зеленського до торгівлі людьми якраз тоді, коли авторитетні міжнародні розслідувачі заговорили про зв'язки між Епштейном та кремлівськими спецслужбами.

Перепало не менше Петру Порошенку. І ні, проти нього не націлилися російські ЗМІ – колишній президент постраждав від жарту, який вийшов з-під контролю. Власне, телеграм-канал Smak опублікував нібито фото Порошенка з Епштейном, знайденого у файлах: "У файлах Епштейна 1488 разів згадується неназваний український кондитер, під кодовим ім'ям Crazy Bee (з англ. Шалений Бджіл)", – йшлося також в повідомленні.

Телеграм-канал Smak опублікував "фейк" про Порошенка у файлах Епштейна / Скриншот з мережі

Це підхопили китайські ЗМІ, які вирішили не перевіряти інформацію і за що зазнали справедливої хвилі критики. Деякі медіа згодом припустили, що на світлині згаданий вище Жан-Люк Брюнель.

Загалом персона Порошенка не була для Епштейна особливо цікавою – 24 Каналу не вдалося знайти інших важливих документів, які б стосувалися обговорення колишнього президента.

Серед інших українських політиків, чиї імена фігурують у документах:

  • Леонід Кучма. Згадки у 3 файлах. На одній зі стенограм невідомий юрист стверджує, що його клієнтом був колишній український президент і він особисто з ним зустрічався в Києві.
  • Олександр Вілкул. Колишній нардеп від заборонених нині політсил "Партія Регіонів" і "Опозиційний блок" згадується в листі як "лідер української опозиції", що прагне роздобути запрошення на інавгурацію Дональда Трампа "за велику винагороду".
  • Віктор Янукович. За рік після обрання президентом, у січні 2011 року, його ім'я з'являється в листуванні Епштейна з інвестором Борисом Ніколічем, колишнім радником Білла Ґейтса та одним із потенційних спадкоємців Епштейна. Вони обговорюють Український ланч у Давосі, організований олігархом Пінчуком, за участю Януковича, Броніслава Коморовського, Джорджа Сороса та поважних персон. Епштейн ставить питання, як йому потрапити на форум без запрошення – співрозмовники сходяться на тому, що ключові зустрічі відбуваються поза офіційною програмою, тож доступ можливий і без бейджа.

Хто читав українську класику, а саме Івана Франка, для того усе сказане далі не матиме особливої новизни.

У романі 1892 року "Для домашнього огнища" автор розповідає про Анелю – дружину капітана, яка опанувала нове ремесло: набір молодих дівчат з Львівщини задля проституції за кордоном. У сучасному світі це б назвали сексуальною експлуатацією.

Розслідувачі видання "Слідство.Інфо" у файлах знайшли листування українки Анастасії Н. з Джеффрі Епштейном. Згідно з файлами, упродовж 4 років (2015 – 2019) модель підшуковувала Епштейну молодих дівчат з України, а він оплачував їй салони краси, перельоти та недешеву техніку.

Так, в одному з листувань Епштейн просить Настю Н. знайти йому асистентку віком 22 – 25 років, яка була б розумною та готовою до подорожей.

Звісно ж, я підшукаю тобі дівчат!
– відповідає Настя.

Когось бізнесмен відхиляє, а комусь таки вдається потрапити до "Джеффріленду" (як це називає сама Анастасія) – на сумнозвісний острів фінансиста, де, як розповідали чимало жінок, їх ґвалтували та примушували до сексу.

Модель з файлів Епштейна Настя Н. / Світлина з розслідування видання "Слідство.Інфо"

Зауважимо, що Настя Н. від коментарів відмовилася: на запит журналістів не відповіла, а після прочитання повідомлень закрила свій Instagram. Водночас мати дівчини заявила, що донька нібито "осторонь цих подій" і пообіцяла передати прохання про коментар. Загалом жінка не розуміє, як ім'я її доньки могло з'явитися у "файлах Епштейна".

Є модельні агентства, які просто згадуються у файлах, але доказів їхньої причетності до проституції, – бракує.

Скажімо, у файлах знайшли листування директорки київської модельної агенції "Linea 12" Models Маші Манюк з Жан-Люком Брюнелем. – уже згаданим вище другом Епштейна. У жовтні 2010-го вони обговорювали українську модель, деталі її потенційного контракту та поїздки жінки до Сполучених Штатів.

Інше київське модельне агентство, згадане у листуваннях, – "L-Models". Представники агенції листувалися про організацію для клієнтів "переглядів" дівчат.

Хоча й Манюк підтвердила факт листування з Жаном-Люком Брюнелем, але назвала це звичайною робочою комунікацією. Жінка запевняє, що жодна модель з її агентства не була залучена до незаконних схем Епштейна.

Усі розповіді про те, що якщо я з ним комунікувала, то постачала йому дівчат, не відповідають дійсності. Тому що повії – це повії, а моделі – це моделі. Ви ніколи не примусите дівчину працювати повією, якщо вона не хоче. Ви ніколи не відправите молоду дівчину за кордон, у якої можуть бути якісь там інші інтереси. Тому що мені не потрібні пригоди.

Власниця агентства "Linea 12" / Фото з фейсбук-сторінки Манюк

Журналісти видання "Бабель" поспілкувалися з колишніми моделями Манюк. Вони підтвердили її слова. Зокрема, Олександра Андрієвська розповіла, що працювала з Linea 12 декілька років до початку повномасштабної війни.

Мені немає чого поганого сказати про Linea 12. Наша співпраця була офіційною і ніколи не переходила межі моральності. Я працювала суто на показах і зйомках, мені ніколи не пропонували ескорт-послуг. Також я жодного разу не зустрічала в агентстві дівчат, які б мали такий досвід від імені компанії,
– наголосила Олександра.

Одна зі засновниць "L-Models" Ірина Тимофєєва також спростувала зв'язки її агентства з незаконною діяльністю Епштейна. Модель Кріс Кулик, яка колись там працювала, запевнила журналістів, що в "L-Models" не було практики сумнівних поїздок: завжди йшлося про fashion, а не про проституцію.

Більш непоміченими у публічному просторі пройшли згадки у файлах про 27-річну українську модель Софію Гірич. Серед опублікованих документів є квитки її перельотів з Києва до Парижа. Дівчина від коментарів відмовилася та закрила свою сторінку в інстаграмі.

Відкрите питання: чи був Епштейн в Україні й тут мав справу з українськими дівчатами?

Прямих доказів – немає. Але ряд документів засвідчує, що поїздку планували.

Журналісти The Kyiv Independent знайшли бронювання номера в київському готелі Hyatt на 8 – 11 жовтня 2012 року. Тодішня виконавча асистентка фінансиста Леслі Ґрофф писала, що номер для них забронював Томас Пріцкер – виконавчий голова мережі Hyatt, із яким в Епштейна були зв'язки.

Крім того, у квітні 2011 року Епштейн отримав лист із трьома варіантами перельоту "Нью-Йорк – Київ" авіакомпанією Aeroflot із пересадкою в Москві.

Деякі імейли містять імена та фото українських жінок, зокрема моделей. У 2018 році Ґрофф координувала поїздки жінок, одним із напрямків була Одеса. В одному з листів йдеться про орендовані апартаменти на тиждень перебування.

В іншому листуванні Брок Пірс (якого пов'язують із криптопроєктом Tether) повідомляє Епштейну, що на нього чекає човен на карибському острові Антигуа "заповнений найкращими українками".

"Українські потрясіння мають створити багато можливостей", – писав Епштейн на тлі Революції гідності в Україні.

Загалом наша держава з'являється в листуваннях в контексті купівлі чогось, бізнесу та інвестицій.

Наприклад, у листуванні Епштейна за 2017 рік із грецьким топменеджером Джорджем Манцавінатосом, який згодом очолив компанію з управління активами QRES. З документів випливає, що вони обговорювали потенційну угоду в українському банківському секторі. Манцавінатос згадував тодішнього керівника банку Piraeus в Україні.

Були повідомлення про те, що сам Епштейн нібито цікавився купівлею 5-поверхової вілли у Львові на вулиці Бориса Романицького. Проте журналісти "Телебачення Торонто" доводять, що фінансист не планував купувати нерухомість, а роками координував фінанси українки Анастасії Сірооченко.

У 2011 – 2016 роках на особисті рахунки Сірооченко надійшло понад 3 мільйони доларів від мільярдера Леона Блека та пов'язаних із ним структур. Ці перекази оформлювали як "подарунки". Паралельно її компанія Sublime Art LLC співпрацювала з Блеком в арт-угодах на мільйони доларів, а деталі операцій обговорювалися за участі Епштейна.


Львівська вілла, що згадується у файлах Епштейна / Зображення з Google Maps

Купівля львівської нерухомості відбулася через переказ коштів з особистого рахунку Сірооченко на рахунок її ж компанії у вигляді "позики". Саме в цьому контексті й з'являється інтерес Епштейна – як координатора фінансової звітності, а не потенційного власника будівлі.

Епштейн навіть через шість років після смерті залишається у центрі уваги через нові публікації документів. Не виключено, що це не останній пакет файлів – частина матеріалів може з'явитися пізніше в межах різних судових процесів. Згадки в архівах уже поставили політиків і публічних осіб різних країн під приціл медіа. З контексту згадок про Україну світ може винести просту формулу – "країна красивих дівчат і можливостей". Однак чи працює такий образ на користь нашій державі – питання, на яке поки немає однозначної відповіді.