Водограй назвали на честь Джона Арчибальда

Фонтан побудували у 1932 році. Назвали водограй на честь громадського діяча Джона Арчибальда. Він був журналістом та разом із своїм колегою заснував у 1880-му щотижневу газету “Бюлетень”. У ній публікували політичні та ділові новини, а також літературні твори австралійських письменників. На сторінках видання красувалися комікси, оповідання та вірші.

Арчибальд пішов з життя у 1919-му, залишивши Австралії два вражаючі подарунки.

Посмертні подарунки Арчибальда

Перший - премія за найкращий живописний портрет. Премія Арчибальда присуджується щорічно. Вперше її вручили у 1921-му, тоді вона становила 400 фунтів стерлінгів, нині ж розмір винагороди 75 тисяч австралійських доларів.

Другий подарунок - це, звичайно, водограй. Через любов до французької культури Арчибальд побажав, що вигляд фонтану має розробити французький дизайнер. Будівництво також мало ознаменувати співпрацю Австралії із Францією під час Першої світової війни.

Дизайнер - Франсуа Сікард

Дизайнером водної пам’ятки став скульптор Франсуа Сікард. Про свою роботу митець писав: “Аполлон представляє мистецтво - красу і світло, його права рука простягнута для захисту і також символізує верховенство над природою”.

Символи водограю

Великий фонтан складається з трьох частин: перша відображає Діану, богиню чистоти, символ доброчинності. Друга - усі землі блага - це молодий бог полів і пасовищ. Третя частина символізує жертву на благо суспільства. Тут зображений Тесей, переможець Мінотавра.

Між усіма постатями черепахи, які вибризкують струмені води. У фонтані також зображені голови коней та дельфіни.

Після встановлення фонтану Сікард, який ніколи не був у Сіднеї, називав свою роботу найкращим з усіх ним створених монументів.

Сам ж, виконаний із бронзи, водограй став справжнім не менш яскравим відображенням Арчибальда, який зачарований усім французьким, навіть змінив своє ім’я з Джон Фельтгем на Жуль Франсуа.

Протягом багатьох років фонтан Арчібальда є найкращим місцем для фотографів,вуличних музикантів, мітингувальників, охочих перекусити у обідню перерву та тих, хто просто хоче відпочити.