Однак, якщо базуватися на тій самій психології, ресурс – один із найцінніших компонентів нашої стабільності. Є ресурс – є жага працювати й допомагати іншим. Тому збереження або відновлення власних сил має бути пріоритетною задачею для кожного, хто хоче зробити внесок у перемогу України.

Що допомагає відновлювати ресурс? Це може бути будь-яка дія, яка дозволяє відпочити або змінити фокус уваги. Приміром, прогулянка парком, поїздка за місто на вихідні, малювання або спорт. Однак є ще одна сфера, яка вирішує проблему власної користі та водночас відновлення сил, – це тварини. Сьогодні про допомогу просить чи не кожний притулок в Україні: з війною кількість тварин у вольєрах почала зростати. Тому деякі українці та бізнеси взяли собі за звичку регулярно відвідувати та підтримувати їх "на плаву". Зокрема, ще у травні так зробила компанія Joker, яка разом з фондом Happy Paw запустила благодійну кампанію "Залізні Лапки" для допомоги притулку "Відродження".

Однак, як можна допомогти на рівні однієї людини? Не обов’язково збирати тисячі гривень. Можна зібрати знайомих і на день приїхати у притулок, щоб виручити його працівників.

Тож якої підтримки потребують тварини, розповідаємо на прикладі притулку "Відродження", що розташований в Обухівському районі Київської області.

День з тваринами

Про наближення до притулку вас сповіщають значок на навігаторі та голоси собак. Ще за декілька метрів до воріт тварини відчувають, що до них їдуть гості, тому починають передавати емоції радості єдиним можливим способом – гавканням.

У тому, що вони транслюють саме радість, ви переконаєтесь, переступивши поріг. Звідусіль, наче за помахом руки, налітають десятки собак у боротьбі отримати перше погладжування. Вони стрибають один на одного, бігають колами й буквально пролізають під вашими руками, щоб відчути тепло людського тіла.

Їм так не вистачає уваги,
– одразу пояснює Вікторія, власниця притулку, яка також зустрічає гостей.

Тварини потребують людської уваги / Фото "Відродження"

У притулку раді відвідувачам / Фото "Відродження"

Наразі у притулку "Відродження" проживають близько 250 тварин – котів та собак. Хоча останнім часом їх дедалі більше усиновлюють, цей баланс зберігається, оскільки чи не щодня притулок поповнюється новими мешканцями.

То на дорозі знайдемо, то ловимо маленьких цуценят у кущах. Тільки на днях знайшли "підкидишів" у коробці,
– зітхає Вікторія.

Серед тварин є багато тих, хто прожив у притулку все своє життя. Один з таких – сліпий пес Рей. На відміну від інших собак, Рей поводиться дуже спокійно: плавно пересувається подвір'ям й так само плавно підходить до відвідувачів. У світі людей Рея могли б назвати флегматиком, однак перший контакт з собакою змінює це враження. Коли пес торкається твоєї руки, тіло починає "мурашити" – настільки багато любові в цьому русі. Рею не потрібно стрибати й випрошувати увагу: він забирає усю її, щойно ця велика голова тулиться до твого тіла.

Тварини полюбляють тулитись до людей / Фото "Відродження"

У собак притулку різна доля: когось викинули на вулицю, інших – привезли "на якийсь час", бо поки немає можливості тримати їх поруч. На ситуацію разюче вплинула війна, адже притулок поповнився собаками, яких покинули власники під час евакуації.

Вікторія одразу веде до пітбуля Малюка, який нещодавно потрапив у притулок. Його власник – військовий, зараз воює на фронті. Чоловік залишив собаку у вольєрі й просив сусідів його доглядати. Одного разу сусідам це набридло, й вони випустили пітбуля напризволяще. Наляканий та самотній, Малюк блукав Обуховом. Через це пес кидався на тварин. До притулку його приніс тероборонівець і попросив відшукати собаці родину.

Так, спершу пітбуль був агресивним, але якої ще поведінки чекати від собаки, який життя прожив у домі, а потім раптово опинився на вулиці? Зараз він поводиться спокійно й дуже позитивно реагує на людей,
– зазначає Вікторія.

Пітбуль Малюк був наляканим, бо раптово опинився на вулиці / Фото "Відродження"

Навпроти пітбуля живе ще один пес, чиє життя зруйнувала війна, – доберман, на ім’я Граф. Його до притулку привезла родина з Чернігова після того, як ворог розбомбив їхній будинок. Власники обіцяють забрати вихованця, щойно підшукають новий дім, але поки Граф залишається у притулку й тужливо виє вечорами, сумуючи за минулим життям.

Родина з Чернігова тимчасово залишила Графа у притулку / Фото "Відродження"

Останнім Вікторія показує білого собаку Арчі, якого до притулку привезли господарі. Вони евакуйовувалися з Києва й з невідомих причин не могли взяти собаку з собою. Навіть шампуні та іграшки залишили, з якими Арчі любить гратися.

Коли господарі йшли, вони не могли подивитися собаці в очі. Пам’ятаю, як той протяжно гавкав, коли зрозумів, що бачить їх в останнє. Арчі звик до людей, знає всі команди, тому ми дуже хочемо знайти для нього нову родину,
– з сумом каже Вікторія.

Собака Арчі шукає людей, які б подарували йому дім / Фото "Відродження"

Допомога від серця

Для тварин притулок і є весь світ. Вони проводять тут своє життя, сподіваючись, що колись отримають власний дім. Так, деяким щастить, і вони доповнюють чиюсь сім’ю, однак більшість так і продовжують жити у вольєрах. Усвідомлюючи це, хочеться зробити максимум, щоб принаймні полегшити перебування тварин у притулку.

Допоможіть тваринам у притулках, це – легко / Фото "Відродження"

Як це зробити? Перше – привезти корми та допомогти з будматеріалами. Притулок – це конвеєр, в якому щодня потрібно розносити їжу та щось майструвати. Як доказ цьому, по центру притулку "Відродження" лежать дошки, які колись були вольєром.

"Нам треба будувати нові", – пояснює легкий гармидер власниця притулку.

Звідси витікає другий спосіб допомоги – фізична праця. Якщо немає можливості допомогти фінансово, можна виносити сміття, прибирати та лагодити вольєри. Великою проблемою притулку є траншеї, які проривають собаки. Якщо їх не засипати та не укріплювати землю, під час дощів або снігу вольєри перетворюються у болото.

Тому зараз ми потребуємо рабиці, тирси, а також міцних рук, які зможуть зробити настили на землю,
– додає Вікторія.

Однак вольєри – це ще не все. Працівники притулку мріють розчистити кухню, під завалами якої є 13-річна пічка. Для цього, за словами Вікторії, їм дуже необхідні саме чоловічі руки, які "приберуть дошки та інше сміття й допоможуть нарубати з них дров".

Звісно, притулок має потреби, які неможливо задовольнити без грошей. Підготовка вольєрів до зими, утеплення стін та підлоги – це ті речі, без яких тваринам буде важко прожити у мороз. У такому випадку на допомогу можуть прийти українські бізнеси. Наприклад, компанія Joker та фонд Happy Paw завдяки благодійному збору придбали вагончик, в якому облаштують ветеринарний кабінет для допомоги тваринам. Збір проводили через окрему сторінку на сайті фонду та через тематичні місії на сайті компанії, де гравці могли донатити граючи. На зібрані гроші притулок також ремонтує будинок, в якому розташують ізоляційну кімнату для літніх та хворих тварин.

Особливо вона знадобиться взимку, коли доводиться забирати поранених тварин, кошенят та цуциків. Раніше ми розміщували їх у нашому будинку, бо на території притулку більше не було теплих приміщень. Тепер – буде,
– з радістю в очах коментує Вікторія.

Допомогти притулку можна й у четвертий, певно, найголовніший, спосіб. Йдеться про проведення часу з тваринами. Вони потребують любові та людського тепла. Дотик руки породжує на мордочках посмішку й змушує собак та котів буквально світитися зсередини. Люди – ось найголовніша потреба тварин, і ніщо не замінить для них обіймів і можливості відчути себе частиною сім’ї.

Та якщо ви не знаєте, з ким би могли зжитись – з кішкою чи собакою – пропонуємо пройти цікавий тест. Можливо, він надихне вас поповнити сім'ю домашнім улюбленцем.