Ми звикли захоплюватися сучасними мандрівниками, які кидають усе й наважуються на подорож екзотичними місцями. А тепер уявіть: міжвоєнний період. Час, коли одиниці можуть похвалитися тим, що бували за кордоном. А тут вона: галичанка, яка замість того, аби стати домогосподаркою – стає репортером і вирушає в далекі країни. При чому сама.
Хоча починалось усе традиційно – учительська гімназія, курси шиття, та дуже швидко вона розуміла – таке життя не для неї, тож вирушає у Париж, опановує техніку знімання документального кіно й без жодних вагань їде в Марокко.
Її репортажі стали сенсаційними. Вона зуміла зняти таке, чого не дозволяли жодному чужинцеві. Дивним чином – саме їй, європейській жінці, люди не боялись показати своє справжнє життя й побут.
На верблюді й пішки, літаками й кораблями – журналістку не лякали відстані. Вона побувала в Китаї, Цейлоні, Лаосі, Малайзії, на островах Ява та Балі, Австралія та Нова Зеландія. Чим далі, тим краще, чим глибше в країну, тим цінніший матеріал.
Яблонська не хотіла відчувати себе туристкою – намагалася жити як і місцеві. Наприклад, на острові Бора-Бора вчилася лазити по деревах, зривати кокоси, чавити з них олію, пірнала серед рифів. Тому їй довіряли і вважали другом, з любов'ю називаючи "міс Україна".
Читайте також: Як зробити своє життя незабутнім: неймовірний приклад від українця, який оселився в Кенії
Попиваючи каву у своїх маєтках, єпропейці зачитувались розповідями про масаж на Балі, рецепти знахарів, гареми в Марокко, системи зрошення на рисових плантаціях Китаю.
У Галичині її теж читали – Софія пересилала матеріали одразу декільком виданням. Хоча тут скепсису було більше. Як? Жінка без грошей і зв'язків, подорожує на іншому боці земної кулі. Дехто казав, що вона все вигадує.
Свого чоловіка зустріла теж у мандрах – у Китаї. І згодом з ним переїхала до Франції. Видала книги, їздила в Україну на зустріч із читачами. У Франції стала популярною книга про її батька, яка до того ж описувала Галичину – не менш екзотичний для французів край.
У наші дні цінність репортажів Яблонської зросла ще більше, бо вона встигла описати країни в момент, коли до них ще не дійшла глобалізація.