То як називати великий помаранчевий овоч, з якого варять кашу, печуть пироги або вирізають ліхтарики на Геловін, українською, розповідаємо з посиланням на "Горох".

Гарбуз чи "тиква" – як правильно назвати овоч українською?

Осінь важко уявити без гарбуза. Він росте на городах, з’являється на ринках і кухнях, стає основою для каш, супів, пирогів та інших страв. Але разом із цілком звичним словом "гарбуз" можна почути й "тиква". Ба більше, іноді саме так підписують овоч на цінниках.

То як же правильно українською?

Назва "гарбуз" є нормативною українською назвою цього овоча. Саме це слово фіксують українські словники.

Слово прийшло до української через тюркські мови, а його далеке джерело пов’язують із перським словом harbuza. Первісне значення пов’язують із назвою плода, яку буквально тлумачать як "віслючий огірок".

У сучасному українському мовленні "тиква" не є нормативною назвою гарбуза. У такому значенні це слово часто сприймається як калька з російського "тыква".

До речі, назви гарбуза в різних мовах дуже цікаво розійшлися. В англійській – pumpkin, у польській – dynia, у чеській – dýně, а українською – гарбуз.

Цікаво! У різних регіонах України для гарбуза можна було почути й інші назви: кабак, диня, таракуца, ханька, горгопка, тиквач, буштан та інші. Є й пестливі та зменшувальні форми: гарбузок, гарбузина, гарбузяка, гарбузєта.

Проте говорити, що слова "тиква" взагалі немає в українській мові, теж неправильно.

В українських словниках "тиква" має інші значення. Це, зокрема, назва рослини родини гарбузових – лагенарії, плоди якої можуть мати видовжену або грушоподібну форму та дуже тверду шкірку. З висушеного плода цієї рослини традиційно виготовляли посудину для води чи інших рідин.

Також "тиквою" називали глиняну посудину, схожу на глечик із вузьким горлом.

Отже, "тиква" в українській мові є, але це не те саме, що звичайний гарбуз, який ми бачимо на городі.

Гарбуз – це ще й частина української культури

Для українців гарбуз – не просто назва рослини.

Він міцно увійшов у народні звичаї та фразеологію. Наприклад, вислів "дати гарбуза" (чи пов'язані з ним: піти з гарбузами, піднести гарбуза, схопити гарбуза, пахне гарбузом, годувати гарбузами) означає відмовити тому, хто сватається. Така традиція пов’язана зі звичаєм: якщо дівчина не хотіла виходити заміж за парубка, йому могли символічно вручити гарбуза.

А відомий дитячий віршик "Ходить гарбуз по городу" та фразеологізм "родичі гарбузові" означає не кровних родичів, але близьких по звичаю – таких як куми або хрещені.

До речі, з ботанічного погляду гарбуз – не овоч, а ягода. Він формується з квітки, тому в науковій класифікації належить до плодів, хоча в кулінарії та побуті ми цілком звично називаємо його овочем.

Тож восени на городі росте гарбуз. І це слово має не лише яскравий вигляд, а й дуже цікаву історію.