У неділю, 1 листопада, Болгарія обиратиме президента у другому турі. На виборчому рингу дуже принципове (і не тільки для Болгарії) протистояння: проросійська кандидатка Іліяна Йотова проти проєвропейського та проукраїнського Андрея Гюрова.
Інтрига тримається на межі, адже розрив між претендентами мінімальний, а перший тур пройшов під знаком антирекорду за відвідуваністю дільниць.
Чи зміниться політичний вектор країни, на кого ставлять болгари та що ці вибори означають для України — 24 Канал розбирався разом з аналітиком Delphi Global Research Center, експертом з балканської політики Дімітаром Керановим.
популярні відео
Максимальна кількість кандидатів і мінімальна явка громадян
Цьогорічні вибори визначать очільника держави на наступні п'ять років — новий президент обійме посаду в січні 2027 року. У першому турі за владу змагалися одразу 27 кандидатів, що стало рекордною кількістю за всю історію прямих президентських виборів у Болгарії.
За болгарськими законами, для чистої перемоги у першому турі потрібно набрати понад 50% голосів при такій же 50-відсотковій явці. Оскільки жоден із претендентів цей бар'єр не здолав, 1 листопада країну чекає вирішальний другий тур.
Соціологи напередодні виборів пророкували беззаперечне лідерство фаворитці Іліяні Йотовій – понад 40% і комфортний відрив майже у 20 відсоткових пунктів. Утім, реальність розбила прогнози: чинна в.о. президента від сили "Прогресивна Болгарія" Іліяна Йотова фінішувала з 34,76%, тоді як її головний опонент, прозахідний експрем'єр Андрей Гюров, буквально наступає їй на п'яти з 31,95%.
Прогнози
Окрім несподіваного розкладу сил, перший тур виборів запам'ятався критично низькою активністю громадян — явка склала лише 22,2%. Для розуміння контексту: болгари вже ходили до дільниць у квітні 2026 року на парламентських виборах, за результатами яких до влади прийшов прем'єр Румен Радев, який намагається балансувати між Москвою та Брюсселем, схиляючись у бік першої.
Нинішній пасивний інтерес до голосування аналітики пов’язують із глибокою недовірою суспільства до політичної системи.
Дімітар Керанов
аналітик Delphi Global Research Center
На мою думку, це свідчить про недовіру. Болгарські виборці не вірять, що вибори щось змінять, адже болгарська політика значною мірою зосереджена на боротьбі за владу та збереженні статус-кво, а не на ідеях. Звісно, явка матиме вирішальне значення в другому турі. Фактично головний поділ зараз проходить між тими, хто голосує за проєвропейський і проукраїнський курс, і тими, хто підтримує проросійський напрям. Саме в такому контексті відбуватиметься другий тур.
Найгірший час для втоми та "вигорання"
Парламентські вибори в квітні 2026-го, які привели до влади Румена Радева, були аж восьмими для країни за останні 5 років, а нинішні стали 9-ми. Тож болгари просто втомилися від політики.
Але це "вигорання" відбувається на тлі дуже важливих подій – Росія все частіше атакує кораблі біля берегів Болгарії, Путін прямо погрожує НАТО, а його диверсанти проводять в країні успішні акції. На цьому тлі уряд Радева вдає, що все ОК і продовжує відсипати компліменти агресору.
Аби перехопити ініціативу, опонентка прозахідного та проукраїнського Гюрова намагається нав'язати виборцям штучний вибір між "миром і війною". Відверту підтримку України, яку декларує Гюров, нині активно дискредитують, маніпулятивно лякаючи суспільство тим, що голос за нього нібито означатиме втягування Болгарії у конфлікт.
Керанов у розмові з 24 Каналом наголошує: такі залякування — це відверта дезінформація та пропаганда чистої води.
Самі вибори відбуваються в умовах прямої воєнної (!) загрози: Росія фактично відкрила полювання на цивільні судна в Чорному морі біля берегів Болгарії. Градус напруги такий, що міністри оборони Болгарії, Румунії та Туреччини терміново зібралися в Софії, де засудили удари по комерційному флоту й запустили спільний механізм морської безпеки.
Російська атака на мирний корабель біля берегів Болгарії – дивіться відео, обережно, 18+:
Очільник болгарського Міноборони Димитар Стоянов визнав: росіяни провокують небезпечну ескалацію, тож союзники по НАТО змушені негайно посилити обмін даними й готувати зустрічі військових у Бухаресті та Анкарі.
Звісно, Росія на всі ці натяки не зважає.
Діагноз Кремлю можна поставити за цинізмом його дій: чергова атака сталася просто під час цих переговорів. Поки міністри радилися в Софії, за 21 милю від болгарської Шабли три російські морські дрони вдарили по цивільному контейнеровозу у виключній економічній зоні Болгарії. І це закономірність: 23 жовтня біля берегів Румунії через подібний удар затонуло судно із загиблим українським моряком, а кількома тижнями раніше аналогічний трагічний інцидент стався безпосередньо біля болгарського узбережжя.
Болгарія обирає "терпіти"
Показовою тут є позиція самого болгарського прем'єра Румена Радева. І вона відверто жалюгідна. Після першої атаки безпілотників на цивільні вантажні судна у виключній економічній зоні Болгарії, яка сталася 6 жовтня 2026 року, проросійський політик заявив журналістам, що наразі не може чітко визначити належність апаратів, зазначивши, що "вони або російські, або українські".
Дімітар Керанов
аналітик Delphi Global Research Center
Як на мене, політична реакція Болгарії досі залишається нерішучою. Замість того, щоб активніше захищати свої економічні інтереси та вживати належних заходів, країна вагається і фактично уникає чітко називати тих, хто несе відповідальність. Я думаю, що це можна сприймати просто як нерішучість. І це пов’язано з тим, що мене турбує найбільше, – зі словами Радева про Румунію. Він фактично натякнув, що після того, як Бухарест назвав Росію винною, у румунських водах затонуло ще більше суден.
Ці натяки офіційної Софії б'ють не лише по логіці, а й по союзницьких стосунках. Нагадаємо, обидві країни є членами НАТО.
Дімітар Керанов
аналітик Delphi Global Research Center
Боюся, що румунські медіа та суспільство сприймають це як звинувачення самої Румунії в тому, що вона нібито спровокувала Москву. На мою думку, це посилає дуже поганий сигнал: якщо назвати нападника, це нібито призведе до нових атак.
Контраст із сусідами дійсно разючий. Бухарест не ховає голову в пісок: МЗС прямо називає винних, президент говорить про свідому ескалацію Кремля, а румунські винищувачі тепер без особливих вагань збивають ворожі дрони.
Болгарія ж натомість демонструє протилежне. Страшна статистика б'є на сполох: між 15 і 23 жовтня росіяни понівечили близько восьми суден, а за добу – ще одне.
Такі атаки, за словами Керанова, вже забрали життя чи закинули у невідомість близько 30 моряків. Але офіційна Софія обирає "терпіти". І ця стратегія грає на руку Москві.
Дімітар Керанов
аналітик Delphi Global Research Center
На мою думку, Москва просто випробовує Болгарію як найслабшу ланку південного флангу НАТО. І кожен прояв нерішучості лише підтверджує це враження. Зараз болгарський уряд саме таку нерішучість і демонструє.
Корінь проблеми очевидний: це фірмовий шпагат Радева між Заходом і Кремлем, який тепер остаточно тріщить по швах. Болгарія вже встигла зупинити військову допомогу Україні з армійських складів, відмовитися від участі у Спецтрибуналі щодо російської агресії та заблокувати санкції проти патріарха Кирила.
От тільки грати у нейтралітет, коли ракети й дрони лютують біля власних берегів, більше не вийде.
Дімітар Керанов
аналітик Delphi Global Research Center
Не можна ставитися до війни як до чужої проблеми, коли судна тонуть просто біля власного узбережжя. Це також ставить під загрозу економічні інтереси Болгарії. І це абсолютно неприйнятно. Тому відсутність конкретної реакції, навіть на рівні риторики, викликає в мене занепокоєння.
Іліяна Йотова – проросійська соратниця проросійського прем'єра
Політичний портрет фаворитки виборів президента Болгарії Іліяни Йотової — це дзеркальне відображення курсу прем'єра Румена Радева. У 2016-му та 2021-му роках вони дуетом вигравали президентські перегони як президент і віцепрезидентка.
У січні 2026-го Радев пішов у прем'єри, залишивши Йотову тимчасово керувати країною. Тепер вона змагається за повноцінне крісло й потенційний статус першої жінки-президента в історії Болгарії. Формально Йотова позиціонується як незалежна кандидатка, але за нею чітко стоять партія Радева "Прогресивна Болгарія" та соціалісти. Тому 1 листопада 2026-го болгари оцінюватимуть не стільки її постать, скільки вектор чинного уряду.
Фінальні дебати кандидатів у президенти Болгарії 29 жовтня / Скріншот з трансляції БНТ
У зовнішній політиці кандидатка дзеркально дублює риторику офіційної Софії: виступає за переговори з Москвою та відкидає військову допомогу Києву, блокуючи участь Болгарії у безпековій «коаліції охочих». Навіть після того, як у жовтні дрони атакували цивільні судна у Чорному морі, її реакція звелася до розмитих закликів про "мораторій на удари". А під час фінальних дебатів Йотова остаточно перейшла на прямі методички Кремля:
"Ми не хочемо просто припинення вогню, ми хочемо реального миру. До Росії варто дослухатися. Ви повинні говорити з Путіним, аби закінчити війну", – вважає Йотова.
Андрей Гюров – проєвропейський кандидат, який підтримує Україну
На цьому тлі опонент Йотової — Андрей Гюров — позиціонує себе як жорстку альтернативу системі, яку побудував Румен Радев. У лютому 2026-го Йотова на тлі жорсткої політичної кризи була змушена призначити його виконувачем обов’язків прем'єра, і на чолі тимчасового уряду він пропрацював до травня.
Тепер Гюров іде в президенти за підтримки коаліції "Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія", наголошуючи: глава держави має бути запобіжником і стримувати уряд, а не сліпо підтакувати йому.
За короткий час на чолі уряду Болгарії Гюров показав себе як притомний та свідомий політик / фото – Офіс президента України
Його позиція щодо України – максимально чітка та безкомпромісна.
За короткий проміжок на посаді Гюров встиг зробити чимало для допомоги Україні. Як в.о. прем'єра Андрей Гюров підписав із Києвом двосторонню безпекову угоду, а нині відкрито називає чинну агресію Росії проти України незаконною. Реагуючи на атаки у Чорному морі, політик вимагає конкретних дій НАТО для захисту болгарського узбережжя, а у нових ударах прямо звинувачує пасивність Софії:
Ескалація, яка сталася після нашої боязкої реакції кілька днів тому. Після тижня суперечок партії влади щодо того, чи були дрони російськими, чи ні
Результати можуть вплинути на імідж Болгарії
Головна інтрига другого туру — навіть не стільки крісло глави держави (повноваження президента у Болгарії здебільшого церемоніальні), скільки міжнародне обличчя країни.
Вибори мають показати, чи задоволене суспільство спробами влади «сидіти на двох стільцях». Наочним прикладом іміджевого провалу став виклик російської посланниці Митрофанової після перших атак дронів: Кремль тоді цинічно розмив відповідальність, звинувативши у всьому «третю сторону».
Зважаючи на те, що Росія офіційно внесла Болгарію до списку недружніх країн і водночас методично б'є по її економічних інтересах у Чорному морі, політика лавірування більше не працює. Більше того, тримати нейтралітет, коли держава вже два десятиліття є частиною західного світу — абсурд.
Дімітар Керанов
аналітик Delphi Global Research Center
Болгарія є членом НАТО з 2004 року, а Європейського Союзу – з 2007-го. Тож про яке балансування з Москвою може йтися, якщо сама Росія оголосила Болгарію недружньою державою та водночас загрожує її економічним інтересам у Чорноморському регіоні?
За словами аналітика, гра в "найслабшу ланку" Південного флангу Альянсу занадто дорого обходиться Софії. Час відмовитися від страхів і брати приклад із сусідів, які діють жорстко та безкомпромісно.
Дімітар Керанов
аналітик Delphi Global Research Center
Болгарія не може дозволити собі виглядати країною, яку Росія може випробовувати на міцність і де вона може розширювати свій вплив. Це небезпечно. Я б дуже хотів, щоб Болгарія діяла більше так, як Румунія, — рішучіше та впевненіше.
Що ці вибори означають для України
Хоча зовнішню політику Болгарії визначає уряд, постать президента має колосальну символічну вагу. Перемога прозахідного Андрея Гюрова створить потужну противагу проросійському табору прем'єра Радева, адже політик уже довів свою позицію ділом, підписавши безпекову угоду з Києвом. Натомість тріумф Іліяни Йотової остаточно закріпить за Софією статус неоднозначного партнера, де президентська адміністрація й уряд говоритимуть одним голосом про «мир на умовах Кремля».
Дімітар Керанов підкреслює, що розмови про "дипломатичне врегулювання" з боку Йотової є лише звуковим прикриттям для вимог агресора.
Дімітар Керанов
аналітик Delphi Global Research Center
Коли я чую заклики до дипломатичного врегулювання або діалогу з Москвою, то сприймаю їх як евфемізм, за яким часто приховується вимога, щоб Україна прийняла умови Росії, фактично капітулювала або здалася. Я не вважаю такий підхід правильним.
Експерт попереджає: у разі перемоги Йотової Софія продовжить блокувати передачу зброї з армійських складів, ігнорувати Спецтрибунал та вибірково гальмувати санкції у Брюсселі. Утім, Болгарія не стане прямим ворогом — її потужна оборонна промисловість і далі працюватиме на потреби Києва. Натомість президент Гюров став би для України найважливішим публічним адвокатом та інституційним запобіжником.
Дімітар Керанов
аналітик Delphi Global Research Center
Президент Болгарії може скликати Раду національної безпеки, представляти країну за кордоном і публічно привертати увагу до нерішучої позиції уряду щодо України. Для Києва президент Гюров був би передусім важливим політичним партнером — проукраїнським президентом, який міг би впливати на публічну дискусію та міжнародний імідж Болгарії.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі