Представники президента Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер завжди переконували всіх у тому, що щиро прагнуть завершити війну РФ проти України: таке бажання у президента США, — говорили вони. Свою дипломатичну діяльність американські посланці презентують як “місію доброї волі” заради порятунку людських життів і вирішення гуманітарних проблем.

У Білому домі заявляли про те, що Стів Віткофф – ледь не святий і взагалі благодійник, адже працює безкоштовно, заробітної плати не отримує, а закордонні відрядження оплачує із "власної кишені".

Разом з тим, реальність виявилася дещо іншою. The New York Times написало про те, що Віткофф і Кушнер на зустрічах із Путіним обговорювали не лише печенігів та війну в Україні, а й бізнес-угоди, зокрема, подальшу долю закордонних активів підсанкційної компанії Лукойл. Цим питанням зацікавилися обидві сторони, але отримати “профіт” зможуть не випадкові люди чи великі гравці енергетичного ринку “як-от Шеврон”, а особи, наближені до американського лідера.

24 Канал проаналізував "бізнес-складову" переговорів американців з росіянами й те, хто хоче отримати найбільший шматок цього нафтового “пирога”.

У цьому нам допомогли топові експерти з геополітики:

Скотт Лукас, професор міжнародної політики Інституту Клінтона Університетського коледжу Дубліна;

Лорд Річард Даннатт, генерал Збройних сил Великої Британії у відставці, колишній начальник Генерального штабу Сполученого Королівства та член Палати лордів британського парламенту.

The New York Times розкрила те, про що підозрювали, але не мали підтверджень. Нині ж інформація від достовірних джерел вказує, що на численних зустрічах Віткоффа, Кушнера та Путіна йшлося не лише про припинення війни в Україні, а й про бізнес-угоди, які плануються навіть до завершення бойових дій.

Зокрема, Адміністрація Трампа вже кілька місяців обговорює з Кремлем багатомільярдну нафтову угоду щодо масштабного портфеля нафтових родовищ, нафтопереробних заводів і автозаправних станцій, що належать російському "Лукойлу". За даними журналістів, з ідеєю щодо "Лукойлу" вийшов сам Владімір Путін.

Віткофф і Кушнер – бажані гості в Москві / фото – Кремль

Диктатор порушував цю тему на зустрічі з американцями 5 вересня 2026 року. Видання пише про те, що Кушнер або Віткофф нібито особисто не отримають прибуток від угоди. Водночас угода може збагатити людей з оточення Трампа. І це вже схоже на хабар від російського лідера.

Як відомо, у жовтні 2025 року президент США Дональд Трамп вперше застосував санкції проти Росії, зокрема проти двох її найбільших нафтових компаній "Роснефть" і "Лукойл".

При цьому міністерство фінансів США взялося опікуватися "Лукойлом" і регулярно продовжувало дедлайн для продажу активів компанії. Зацікавилися активами американська енергетична компанія Chevron Corp. та приватна інвестиційна група Quantum Energy Partners. За даними Bloomberg, "Лукойл" оцінює ці активи у 22 мільярди доларів. Серед інших претендентів – компанія Exxon Mobil Corp., конгломерат International Holding Co з Абу-Дабі, компанія Midad Energy із Саудівської Аравії та корпорація Carlyle Group.

І ось тут починається найцікавіше. Адміністрація Трампа відсунула від угоди американські компанії Chevron та Carlyle Group, хоча це фактично американізувало б активи "Лукойлу", що відповідало б політиці Трампа America First та енергетичній незалежності. Але тепер Білий дім просуває вперед групу, до якої входить американський інвестор Тодд Боелі, співвласник бейсбольної команди "Лос-Анджелес Доджерс" (і донедавна – лондонського "Челсі"), який пожертвував 2 мільйони доларів на політичні проєкти президента Трампа.

Ще один претендент — катарський конгломерат, що перебуває під контролем Мутаза Аль-Хайята та його брата Рамеза Аль-Хайята. Обидва бізнесмени були присутні на інавгурації Трампа у 2025-му році, а згодом допомогли Кушнеру (зятю Трампа) та його дружині Іванці Трамп профінансувати багатомільярдний проєкт щодо будівництва готельного комплексу на півдні Албанії (того самого, через який в країні досі не вщухають масові протести).

Серед можливих покупців фігурує й шейх Тахнун бін Заїд аль Нагаян, радник з національної безпеки уряду ОАЕ та за сумісництвом – власник International Holding Co, компанії, яка претендує на активи "Лукойлу". Шейх Тахнун також є співвласником криптовалютної компанії World Liberty Financial, співзасновником якої є Стів Віткофф. Той самий Віткофф, який веде переговори з росіянами щодо війни в Україні. Шейх Тахнун також управляє інвестиційним фондом Lunate з Абу-Дабі, заснованим Джаредом Кушнером.

Ідею бізнес-угод до припинення вогню в Україні давно підтримував радник Путіна Кирило Дмитрієв. Він давно зрозумів, що “американці дуріють від цієї прикормки”, тому активно просував фінансові аргументи на переговорах із Віткоффом і Кушнером. Крім цього, посланець президента США Дональда Трампа Джон Коул теж просуває такі ідеї. Він пропонував Кремлю звільнити політичних в'язнів в обмін на послаблення санкцій США.

Дмитрієв знайшов підхід до обох емісарів Трампа / фото – Кремль

Деякі посадовці з орбіти Трампа вважають, що Росію слід реінтегрувати у світову економіку ще до завершення війни проти України, що було би фатальною помилкою, адже поточний статус-кво не можна "заморожувати" чи "нормалізовувати". Ідея бізнес-угод у якості "плюшок" для Путіна "мертва" з самого народження, адже позбавляє самих США важелів впливу на реальних переговорах про завершення війни, які досі ще не розпочалися.

Також варто зазначити, що будь-які масштабні бізнес-угоди між США та РФ потребуватимуть зняття санкцій проти Москви. Цього якраз і добивається оточення Путіна: зняття санкцій, нормалізація відносин та легітимізація поточного статусу-кво із невизначеною кульмінацією війни.

Професор міжнародної політики Скотт Лукас стверджує, що продаж активів "Лукойлу" друзям Трампа створює конфлікт інтересів, і явно не сприятиме миротворчим зусиллям американського президента.

Скотт Лукас

Професор міжнародної політики

Головним маніпулятором є фінансовий радник Путіна, голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв. Про це Віткоффу розповідали ще у квітні 2025 року, коли Дмитрієв особисто возив його Москвою та Санкт-Петербургом. Зараз уже жовтень 2026 року. Коли вперше оголосили про продаж цих активів, серед потенційних покупців були американські компанії, зокрема великий нафтовий концерн Chevron, але раптом з'явився консорціум, до якого входять люди, пов’язані з Віткоффом і Кушнером. Тут виникає очевидний конфлікт інтересів.

Професор Скотт Лукас переконує, що йдеться не лише про неетичну поведінку на переговорах, а про пряму політичну корупцію, адже ті самі люди, які обговорюють долю України на переговорах з РФ, у той самий час домовляються за власний "профіт".

Скотт Лукас

Професор міжнародної політики

Вони самі, їхні партнери або члени їхніх родин потенційно можуть отримати від цієї угоди фінансову вигоду. Це політична корупція, яка відбувається просто у нас на очах. Це схоже на корупційну схему та закриту домовленість за участю посланців Дональда Трампа. Йдеться про можливу корупційну змову з Володимиром Путіним — людиною, яку розшукують за вчинення воєнних злочинів.

Президент Трамп, ймовірно, розчарувавшись відсутністю прогресу в переговорах, вирішив використати свої останні "козирі". Як відомо, під час попередніх раундів дискусій обговорювалося енергетичне перемир'я та двостороннє припинення ударів по морському експорту.

На жаль, переговори не наблизили обмежене припинення вогню ні на один крок вперед. Навпаки, РФ йде на ескалацію, путін віддає своїй армії наказ не дотримуватися жодних правил та законів ведення війни. Ба більше, за даними української розвідки, РФ готується до масованих ударів по українській енергетиці.

Володимир Путін, у свою чергу, напряму, нагло та нахабно “плює в обличчя» президенту Трампу та відмовляється від припинення вогню публічно. На сесії щорічного Міжнародного дискусійного клубу "Валдай" Путін заявив, що навіть якщо Україна зупинить атаки на нафтопереробні заводи, вивезти додаткові обсяги дизелю на світовий ринок Росія все одно не зможе через діючі санкційні обмеження.

Вони зупинять удари, тому стане більше дизелю, який так потрібен, скажімо, у США. У нас стане більше — нам і так вистачає дизелю. Але на світовий ринок він не потрапить, тому що діють заборони, санкції щодо нашої нафти та нафтопродуктів. Отримай, фашисте, гранату від радянського солдата, б**, – Путін дає матюкливу відповідь на мирні ініціативи Трампа.

Ось так диктатор відреагував на мирні ініціативи Трампа. Цікаво, що США готові зняти санкції проти російської нафти, але у разі завершення війни проти України. Путіну цього явно замало. У Кремля апетит на поступки з боку США, але самі росіяни не готові йти на компроміси. "Здайте Донбас, зніміть усі санкції та підіть на всі наші умови, тоді поговоримо про крихке припинення вогню", — говорить нам Владімір Путін.

Путін готується зробити пропозицію, від якої неможливо відмовитись / фото – Кремль

Лорд Річард Даннатт, генерал Збройних сил Великої Британії у відставці, вважає, що переговори про бізнес-угоди та активи “Лукойлу” слід вести лише після припинення бойових дій. В іншому випадку це лише винагородить російську агресію.

Лорд Річард Даннатт

генерал Збройних сил Великої Британії

Я не вважаю етичним чи морально правильним вести подібні переговори про майбутні угоди, доки тривають бойові дії. Спочатку має бути припинення вогню. А вже потім, у період затишшя, можна буде обговорювати, що має відбуватися далі, але ми ще не дійшли до цього етапу. І, якщо я правильно розумію сигнали з Москви, там наразі не хочуть припинення вогню. Вони хочуть здачі українського Донбасу. Я не вірю, що президент Зеленський на це погодиться.

Дональд Трамп, натомість, досі вірить, що Путіна цікавлять гроші та активи. Очільнику США явно варто звернути увагу на те, скільки грошей РФ вже "злила" на війну проти України.

Такі оцінки варіюються від 500 до орієнтовно 700 мільярдів доларів США. У разі продовження війни проти України, витрати можуть дійти до трильйона доларів з лютого 2022 року. До слова, річний федеральний бюджет РФ на цей рік становить орієнтовно 167 мільярдів доларів.

Фактично декілька річних бюджетів РФ було “злито” на війну проти України, а ці гроші можна було використати для покращення рівня життя у самій РФ.

Лорд Річард Даннатт

генерал Збройних сил Великої Британії

Це проблема, з якою нам усім доводиться мати справу. Президент Трамп — не політик і не державний діяч. Він насамперед бізнесмен. І він хоче укладати угоди. Він любить домовлятися. Саме тому його посланці, які ведуть переговори з російською стороною, зосереджені передусім на досягненні домовленостей, які принесуть вигоду Сполученим Штатам. Домовленості послаблять частину тиску на Росію. Від цього програє Україна. Ми не можемо погодитися на мир за рахунок України. Це неприйнятно. І я знаю, що британський уряд цього не допустить.

Отже, оточення президента Трампа, зокрема Стівен Віткофф і Джаред Кушнер, вирішило поєднати “необхідне з корисним” та паралельно на переговорному треку щодо України вести переговори щодо долі активів “Лукойлу”, від чого вони самі можуть збагатитися.

Кушнер і Віткофф на гачку / фото – Кремль

Це таке ж саме, якби під час Другої світової війни американські дипломати обговорювали б з Адольфом Гітлером майбутні бізнес-проєкти за участю спонсорів Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини. Оцінки експертів про те, що Віткофф і Кушнер не є професійними дипломатами, тепер набирають нових барв.

При цьому не можна назвати їх і ідіотами, як роблять деякі експерти. Швидше, мова про жадібність і недалекоглядність. Але катастрофічних масштабів. Бо вже не йдеться лише про відсутність досвіду та компетенції. Йдеться про пошук власної вигоди на переговорах щодо війни в Україні. Йдеться про вирішення власних бізнесових питань, ймовірно, за рахунок безпеки України та потенційно – всієї Європи.