Росія продовжує вдосконалювати засоби ураження, намагаючись обходити українську протиповітряну оборону. Від перших дронів-камікадзе на бензинових двигунах ворог перейшов до реактивних безпілотників, дешевих крилатих ракет та нових систем навігації, які можуть ускладнити роботу українських засобів радіоелектронної боротьби.
Ведучий 24 Каналу Андрій Штангрет розібрав, які технології Росія впроваджує у свої безпілотники та ракети, чому західні компоненти досі потрапляють до російського озброєння і як це впливає на його можливості. Він також розповів про проблеми зі Starlink для українських військових та загрозу розгортання Росією власної супутникової системи зв'язку за допомогою Китаю.
популярні відео
Від "мопедів" до крилатих ракет: масштабування загрози
Російський військово-промисловий комплекс не стоїть на місці, постійно адаптуючись до української системи протиповітряної оборони. Якщо перші атаки противник здійснював примітивними "Герань-2" на бензинових двигунах, то зараз фіксується масовий перехід до реактивних систем та дешевих крилатих ракет.
За словами радника президента Сергія Флеша, Росія планує вийти на колосальні обсяги виробництва. Йдеться про десятки тисяч одиниць на рік для кожної нової моделі, таких як "Бандероля", "Герань-5" чи новітня ракета "Філін".
Реактивні "Шахеди" (умовно "Герань-4") стали серйозним викликом через вищу швидкість та здатність літати на висоті 5 – 7 кілометрів. Це змусило українські сили залучати для їхнього перехоплення винищувальну авіацію, зокрема F-16, та спеціальні дрони-перехоплювачі.
Проте "Герань-5" демонструє ще глибшу еволюцію – змінений фюзеляж та покращена маневреність перетворюють цей апарат на повноцінну, хоч і дешеву, крилату ракету. Розподіл виробництва між різними конструкторськими бюро створює загрозу того, що незабаром Україна, ймовірно, стикнеться з одночасними запусками тисяч таких засобів.
Оптична навігація "Сусанін": чому РЕБ може стати неефективним
Найбільш тривожною інновацією ворога є впровадження систем візуальної навігації. Розуміючи, що українські засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) успішно пригнічують супутникові сигнали та канали керування, росіяни почали встановлювати на "Герань-5" оптичний модуль "Сусанін". Ця система дозволяє дрону "бачити" землю і самостійно будувати маршрут за контрастними точками.
У нічний час модуль орієнтується на освітлення міст, сіл та автомобільних трас. Навіть якщо світло вимкнене, система здатна фіксувати теплове випромінювання від нагрітих ліхтарів чи інфраструктурних об'єктів за допомогою тепловізора.
Це означає, що російські оператори, маючи у відкритому доступі детальні карти української місцевості, можуть прокладати маршрути для дронів, спираючись виключно на візуальні орієнтири. Такий технологічний зсув ставить під питання поточні підходи до безпеки і може вимагати повернення до суворого режиму світломаскування на критичних напрямках.
Санкційна діра: як західні чипи опиняються в російських ракетах
Попри гучні заяви про імпортозаміщення, російська оборонка залишається критично залежною від іноземних компонентів. Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк наголошує, що без західної мікроелектроніки Росія не здатна виробити нічого складнішого за гвинтик.
Хаотичні спроби замінити американські деталі на китайські аналоги часто зазнають невдачі, змушуючи ворога знову шукати шляхи обходу санкцій.
Аналіз уламків балістичних ракет "Іскандер-М" демонструє глобальну географію постачань:
- мікросхеми з Тайваню та США;
- діоди зі Швейцарії;
- з'єднувачі з Німеччини.
Хоча прямих поставок до Росії вже немає, компоненти проходять через довгі ланцюги посередників у третіх країнах. Вирішенням цієї проблеми могла б стати жорстка позиція країн-виробників, як це зробили Нідерланди з компанією ASML, суттєво обмеживши продаж обладнання для створення мікрочипів. Проте багато компаній продовжують ігнорувати запити України, закриваючи очі на кінцевого споживача своєї продукції.
До слова. Росія випустила модернізовану версію безпілотника "Герань-4", оснащену спеціалізованою бойовою частиною для руйнування мостів та електромереж. Головне управління розвідки виявило в електроніці дрона американські високоточні датчики та систему оптичного наведення "Сусанін", яка звіряє маршрут за наземними орієнтирами.
Проблема Starlink та російська відповідь "Рассвєт"
Окремим викликом залишається боротьба з російською балістикою. Пускові установки ворога діють на відстані близько 150 кілометрів від кордону, витрачаючи години на висування та згортання.
Україна могла б ефективно знищувати їх за допомогою ударних БПЛА, однак для цього потрібен стабільний зв'язок над територією Росії. За словами Сергія Флеша, компанія SpaceX відмовляється надати українським військовим доступ до Starlink для проведення таких операцій навіть у прикордонних областях Росії.
Прогнози
Водночас Москва усвідомлює стратегічну важливість супутникового зв'язку і намагається розгорнути власну систему "Рассвєт". Наразі на орбіті перебуває близько 40 російських супутників, що дає їм "вікна" зв'язку над Україною тривалістю до години.
Хоча поточні спроможності Росії у цьому напрямку обмежені, існує серйозна загроза залучення Китаю. Якщо Пекін допоможе Москві вивести на орбіту сотні супутників під виглядом "мирної цивільної програми", російська армія отримає закриту, стійку до зовнішнього втручання систему зв'язку, що значно ускладнить роботу Сил оборони України.
Ведучий Андрій Штангрет про нові технології Росії: дивіться відео
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі