Перший голодомор накрив Південь України в 1921-1923 роках. На додачу до цього, у 1920 році почалася посуха. Ленін запевняв увесь світ, що в Україні все гаразд і вона надалі успішно вирощує зерно на експорт. Масштаби голоду збільшувались, як і вимоги Леніна щодо кількості зібраного зерна.

1922 року в Україні голодувало майже 4 мільйони осіб або 35 % населення. Точну цифру померлих від голоду не встановлено. Історики наводять цифри від 235 тисяч до 500 тисяч осіб. Але гірше випробування для українців – попереду.

Восени 1932 року з України вивозили не тільки посівний матеріал, але й квашені огірки, капусту та помідори. Заборонялася будь-яка торгівля в сільській місцевості, припинялось продовольче постачання сіл.

Масштабне розслідування злочинів проти українського народу розпочалося вже за Незалежної України.Станом на 2011 рік голодомор офіційно визнаний геноцидом у 23 країнах світу. На жаль, це випробування голодом стало для українців не останнім.

Третій голодомор російсько-комуністична диктатура влаштувала у 1946–1947 роках. У 1946 році лише російські РАГСи у 18 областях України нарахували 282 тисячі осіб, які померли від голоду, у 1947-му цей показник становив уже понад 520 тисяч. Проте точна кількість жертв третього голодомору залишиться відома лише історії.

Так, українців неодноразово намагалися знищити. І в 1930-х роках Росії це майже вдалося. Однак ми вистояли, і за потреби вистоїмо знову, адже за нашими плечима багатомільйонна підтримка прадідів, які знали ціну життя та свободи.