Показники розвитку економіки України за минулий рік без перебільшення перевершили найсміливіші очікування. В умовах війни, що триває, масованих ракетних обстрілів, значного дефіциту електроенергії на початку року та хакерських атак наприкінці року український бізнес та населення показали вражаючу адаптивність.
Читайте також Що ми знаємо про російську економіку під час війни: спойлер – нічого
Напередодні 2023 року ми прогнозували річне зростання ВВП менш ніж на 1% та інфляцію на рівні близько 19%. Фактично маємо сповільнення річної інфляції до 5,1% та зростання економіки, що з високою ймовірністю перевищить 5%.
Валютний ринок перейшов до режиму керованої гнучкості обмінного курсу без потрясінь. Банківська система продовжує безперебійно працювати, зберігаючи довіру вкладників і нарощуючи обсяги кредитування навіть поза межами державних програм підтримки. Бюджетний дефіцит протягом року профінансовано без жодної емісійної гривні. Натомість країна-агресор починає відчувати наслідки санкційного тиску.
Наша головна мета у 2024 році – зберегти ці здобутки і розвинути їх. Є п'ять викликів на шляху до цієї мети.
Виклик перший. Макрофінансова стабільність
У перший рік повномасштабного вторгнення Національний банк був змушений суттєво підвищити облікову ставку, щоб втримати макрофінансову стабільність. У 2023 році ми вжили додаткових заходів – підвищили та посилили диференціацію нормативів обов'язкового резервування, запровадили тримісячні депозитні сертифікати для банків з прив'язкою до обсягів залучених ними строкових депозитів.
Ці кроки дали результат – заощаджувати у гривні стало вигідно, а тиск на курс та ціни знизився. Інфляція почала стрімко сповільнюватися, а міжнародні резерви – зростати.
Враховуючи відчутні позитивні результати, з липня 2023 року Національний банк почав знижувати облікову ставку. Загалом за рік вона знижена на 10 відсоткових пунктів – з 25% до поточних 15% річних. Водночас ми залишили дієві додаткові механізми для стимулювання привабливості гривневих інструментів інвестування – прив'язку доступу до тримісячних депозитних сертифікатів для банків до обсягів залучення ними строкових коштів населення.
І хоча наш жовтневий макроекономічний прогноз передбачає, що облікова ставка у 2024 році залишиться незмінною, під час обговорення на грудневому засіданні Комітету з монетарної політики більшість його членів зазначили про наявність певного простору для подальшого зниження ставки.
Важливі передумови: розвиток макроекономічної ситуації близько до базового сценарію (зростання економіки на 3,6% та збереження однознакової інфляції) і відновлення ритмічності надходження зовнішньої допомоги. Ми розраховуємо на розв'язання питання з допомогою в найближчі місяці. Основою для цих очікувань є, зокрема, успішний перегляд програми з Міжнародним валютним фондом та незмінний євроінтеграційний вектор України.
Цікаво Чи будуть Україну схиляти до переговорів і від чого це залежатиме
Національний банк і надалі діятиме обережно, щоб не підважити макрофінансову стабільність. Ми докладатимемо зусиль для підтримки привабливості гривневих заощаджень. Важливо дати економіці більше свободи, але ця свобода не має супроводжуватися шоками і втратою довіри. Наша політика буде зваженою та послідовною.
Виклик другий. Лібералізація ринку
Безумовне надбання минулого року – успішна відмова від фіксованого курсу. За тривалого використання він призводить до накопичення внутрішніх та зовнішніх дисбалансів, що, зрештою, виливаються у валютні кризи. Наше ж завдання – зберегти макрофінансову стійкість як в умовах війни, так і надалі, як необхідне підґрунтя для відбудови. Тому ми почали впевнений та водночас поступовий рух до нормальності, коли для цього сформувалися належні передумови.
Наприкінці червня Національний банк ухвалив Стратегію пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу і повернення до інфляційного таргетування. У жовтні відповідно до цієї Стратегії Національний банк запровадив режим керованої гнучкості обмінного курсу. Відтоді курс може рухатися в обидва боки, реагуючи на зміни в балансі попиту і пропозиції. Ми ж зберігаємо присутність на ринку, компенсуючи структурний дефіцит валюти та згладжуючи загрозливі курсові коливання.
Перехід до режиму керованої гнучкості відбувся успішно – курсові коливання були відносно помірними, інтервенції НБУ – близькими до очікуваних, а глибина валютного ринку відчутно зросла.
Середньоденний обсяг операцій без участі Національного банку в грудні зріс втричі порівняно з вереснем, а спред між готівковим та офіційним курсами зберігається у прийнятних межах. Апокаліптичні прогнози щодо обвалу національної валюти через новий курсовий режим не справдилися.
Національний банк для збереження курсової стійкості і надалі покриватиме структурний дефіцит валюти на ринку, який сформувався внаслідок війни, та згладжуватиме надмірні курсові коливання. У нашому арсеналі достатній набір інструментів як для безготівкового, так і для готівкового сегментів валютного ринку. Міжнародні резерви зберігаються на достатньо високому рівні. Маємо зберегти довіру до національної валюти, банківської системи та політики НБУ.
У частині пом'якшення валютних обмежень питання на порядку денному – репатріація "нових" дивідендів. А завдяки успішному переходу до керованої гнучкості курсу – й інших обмежень. Згодом ми зможемо розширити можливості оплати за старими імпортними деклараціями і репатріацією відсотків за борговими зобов'язаннями та інвестиціями, наданими або здійсненими до початку повномасштабної війни. Пом'якшити обмеження в частині управління валютними ризиками тощо.
Але кожен крок – лише після ґрунтовного аналізу та формування необхідних передумов. Збереження курсової стійкості й надалі залишатиметься в пріоритеті.
Виклик третій. Фінансова стабільність і розвиток кредитування
Українські банки безперервно працюють: зберігають вклади, проводять платежі, видають та інкасують готівку, надають кредити. Забезпечили безперебійну роботу навіть в умовах блекаутів та збою в роботі найбільшого мобільного оператора завдяки реалізації разом з НБУ проєкту PowerBanking. Перейшли на нове покоління Системи електронних платежів Національного банку, яка працює в режимі 24/7/365 та створює підґрунтя для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Зауважте Як бої у Кринках стали унікальними в історії світових воєн
Припливи коштів клієнтів до банків тривають. За минулий рік обсяг гривневих коштів бізнесу в банках зріс у півтора раза, населення – на 19%. Запас міцності сектору достатній навіть для подолання значних шоків ліквідності, які нині дуже малоймовірні. Водночас банки нарощують кредитування, демонструючи зростання апетиту до ризику та готовність і надалі підтримувати відновлення економіки. Гривневе корпоративне кредитування зростає останні пів року, зокрема і завдяки банкам, які не є учасниками державних програм. Зростають й роздрібні споживчі позики.
З одного боку, не можна примусити банки кредитувати, адже динаміка кредитування напряму залежить від стану економіки, ділової активності й споживчого попиту. З іншого, фундаментальні умови поліпшуються, і ми можемо задати правильний вектор розвитку позитивного тренду. Один із важелів – наша стратегія розвитку кредитування, яка наразі опрацьовується зі стейкхолдерами і буде фіналізована до кінця травня.
Найґрунтовніші зміни у 2024 році чекають на небанківський сегмент фінансового ринку. Крім принципів відповідального кредитування, учасники цього сегмента впроваджуватимуть вимоги нових законів про страхування, кредитні спілки, фінансові послуги та фінансові компанії. Новації змінять ландшафт цього ринку і водночас сприятимуть його зміцненню та наближенню до європейських стандартів управління ризиками і ринкової поведінки.
Банкірам теж відпочивати не доведеться. Ми провели оцінку стійкості і впевнились у достатньому запасі міцності банківської системи, тому відновлюємо довоєнні вимоги до банків і запроваджуємо нові, аби не втратити наявні здобутки і далі триматися євроінтеграційного вектора. Війна триває, провокуючи нові виклики, і ми маємо бути досить сильними, аби їх подолати.
Виклик четвертий. Беземісійний бюджет і програма з МВФ
Україна прожила досить непростий другий рік повномасштабного вторгнення без жодної емісійної гривні. В перший рік, в умовах суттєвого шоку для економіки та відсутності на той час достатньої і ритмічної міжнародної допомоги довелося "надрукувати" 400 мільярдів гривень. Це призвело до суттєвого погіршення очікувань, що було одним із чинників прискорення інфляції у 2022 році до 26,6%. Водночас ми змогли успішно побороти наслідки цієї емісії у 2023 році.
Тепер ця небезпечна практика в минулому завдяки сталій і ритмічній допомозі партнерів, яка сягнула майже 43 мільярди доларів за минулий рік, і спільним зусиллям НБУ та Мінфіну з розвитку внутрішнього боргового ринку. За 2023 рік Мінфін залучив від розміщення ОВДП на аукціонах еквівалент 566 мільярдів гривень. Це вдвічі більше, ніж за 2022 рік. Зі свого боку ми стимулювали банки купувати облігації, дозволивши їм покривати частину обов'язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП.
Потенціал цього інструменту не є безмежним, тому в поточному році важливо сконцентруватися на більш ринкових принципах залучення коштів: збереженні достатньої дохідності та строковості облігацій. Адже наша спільна мета з урядом та міжнародними партнерами – подальша відмова від "друку коштів".
В умовах посилення ризику неритмічності міжнародної допомоги в останні місяці через політичні процеси в наших найбільших партнерів важливо тримати це питання на радарі. Що маємо робити ми? Чітко дотримуватися домовленостей з партнерами, зокрема з МВФ. Чинна програма з Фондом фіксує запевнення партнерів з підтримки України обсягом 122 мільярди доларів на чотирирічний період.
Успіх наступного перегляду програми з МВФ, який відбудеться вже в лютому, є безальтернативним для нас. Це спонукатиме й наших партнерів продовжувати виконувати взяті на себе зобов'язання. Також ми й надалі працюватимемо над упровадженням заходів, передбачених іншими міжнародними програмами, зокрема з ЄС. Незмінним залишиться і наш євроінтеграційний вектор.
Виклик п'ятий. Санкційний тиск
Російська економіка починає відчувати наслідки санкційного тиску. Девальвація рубля за 2023 рік стала рекордною з 2015 року, а інфляція відновила стрімке зростання. Водночас санкційний тиск необхідно продовжувати, інвестуючи зусилля як у впровадження нових санкцій, так і в ефективну реалізацію чинних обмежень.
Рекомендуємо Як Путін хоче використати вибори для уникнення відповідальності за війну
Кульмінацією минулого року та межовою точкою для ефективного контролю санкцій стали зміни до законодавства США про відповідальність фінансових установ за сприяння трансакціям у ключових секторах російської економіки, які підтримують військово-промислову базу країни: технологій, оборони, аерокосмічному чи виробничому секторах.
Ми очікуємо, що у відповідь на дії США іноземні банки посилять санкційний комплаєнс. Адже фінансовий сектор є ключовим гравцем на цьому полі і спроможний заблокувати токсичні зв'язки з Росією. В Україні банки вже відстежують зв'язки клієнтів Росії у межах чинних регуляцій. У 2024 році НБУ продовжить роботу в цьому напрямі як для впровадження ефективного санкційного режиму в Україні, так і для посилення санкційного тиску на Росію країнами-партнерами.
Ми маємо багато ідей щодо подальшої ізоляції Росії від світової фінансової системи, заборони використання іноземних технологій російськими банками. І постійно наполягаємо на тому, що країни мають запроваджувати жорсткі інституційні рамки для контролю фінансових операцій з Росією.
Але найочікуваніший крок від санкційної коаліції – поступ у питанні стягнення заморожених російських активів, у тому числі суверенних, які мають бути використані на підтримку України. Переконаний, що такий крок може вважатися законним контрзаходом у відповідь на дії Росії, яка щодня вчиняє терористичні дії проти України та веде агресивну повномасштабну війну.