Нам треба протриматися на день довше, ніж росіяни

Доводиться збирати слабкі сигнали (розуміючи, що половина з цих сигналів штучно згенерована ФСБ, але не розуміючи, яка саме половина) й на основі цього робити якісь висновки. Це досить хитка основа для міркувань, на такій основі можна дійти хіба що висновку, що пацієнт або живий, або мертвий.

Читайте також Не країни Балтії: хто може стати наступною військовою ціллю Кремля

Якщо якийсь експерт вам скаже, що точно знає, в якому стані російська економіка, і цей експерт не є співробітником української розвідки, який особисто завербував міністра економіки Росії, – навряд чи цій інформації варто довіряти.

Тож я спробую зібрати кілька речей, які можна стверджувати з певністю. Вибачте, якщо вони здаватимуться банальними. Вище описані причини.

1. Будь-яка війна виснажує економіку країни, що воює. Російські резерви тануть, і це вже означає, що війна не вічна.

2. Росія продовжує отримувати зиск від торгівлі енергоносіями, і це живить війну.

3. Росія потрапляє у все більшу залежність від Китаю та Індії, особливо від Китаю. Активи, номіновані в юанях, коштують рівно стільки, скільки скаже керівництво Китаю.

4. Санкції працюють: цілі галузі економіки зникли або на грані краху.

5. Санкції навчилися обходити. Але це не може врятувати всю економіку, лише окремі сектори – передусім військово-промисловий комплекс.

6. Обхід санкцій поступово буде закриватися все щільніше. Але поступово.

7. Жодне погіршення життя не стосується "глибинного народу", який можна умовно оцінити у 85% населення. Їхнє життя погане й завжди було таким, вони звикли. "Не жили добре, то не варто й починати", – вичерпно описав Михайло Жванецький.

До теми Україна та Росія ведуть різні війни і готуватися нам треба до найгіршого

8. Економічне погіршення діє передусім на еліти, але вони навчилися заробляти (красти) на війні. Водночас еліти не тупі й розуміють, що десь на виході є каса й доведеться платити.

9. Значна частина найпродуктивнішого людського капіталу виїхала, але вплив цього буде розтягнутий у часі.

Підсумовуючи, ми знаємо дуже мало.

Мій висновок: мусимо протриматися хоча б на один день довше, ніж ворог. Об'єктом нашого впливу мають бути російські еліти, а не умовний Бєлгород. Голодних бунтів у Росії не буде. Буде розкол еліт, якщо ми постараємося.