Окупаційні війська продовжують штурми майже по всій лінії фронту, російська пропаганда "розмірковує над тим, як встановити контроль над Києвом", а скажені політики погрожують ядерною зброєю країнам НАТО.

Читайте також Переговори не врятують життя: прийшов час змінити "економічний фронт" на справжній

Де Путін завдасть нового удару

До європейських державних діячів все більше приходить розуміння того, що пряме військове зіткнення з Росією вже не видається фантастичним сценарієм, а потенційне вторгнення російських військ в країни Балтії – реальна загроза.

Поки цивілізований світ думає над тим, як убезпечити східні кордони, наступний крок диктатора Владіміра Путіна може бути в іншому місці – на Кавказі.

У 2023 році Вірменія відчула зрадливість російської дипломатії, коли російські так звані "миротворці" і ОДКБ проігнорували заклики офіційного Єревану не допустити ескалації ситуації в Нагірному Карабасі.

Прем'єр-міністр Нікол Пашинян зробив правильні висновки і взяв курс на вихід з-під російського впливу. Він пішов на помітне зближення з країнами Європи – Франція і Німеччина, а також із США. Вірменське керівництво демонстративно ігнорували зібрання на проросійських майданчиках СНД чи ОДКБ. За короткий час Вірменія успішно позбувається статусу "російського сателіта", що прогнозовано викликає роздратування і занепокоєння у Москви.

Пашинян став для Росії небезпечним, оскільки почав реалізовувати те, про що раніше навіть боялись говорити – суб'єктно розвернув країну у зворотний бік від Кремля. Станом на тепер, вже не видається примарним сценарій у межах якого Вірменія порушить питання про випровадження російської військової бази у Гюмрі з власної території та остаточно зафіксує свої проєвропейські пріоритети.

Втрата Вірменії стане для Путіна жорстким ударом, який призведе до остаточної втрати російського впливу на Кавказі. Тому у 2024 році можна очікувати агресивніших дій Росії на вірменському напрямку.

2024 рік буде вирішальним для Вірменії

Фактично, вже відкритий інформаційний фронт. Пропагандистським ресурсам у Росії і проросійським "ЗМІ" у Вірменії вже кинули кістку і вони накинулись на вірменську владу з традиційними наративами "Вірменія міняє союз з Росією на хиткі гарантії Європи", "Пашинян рухає Вірменію за прикладом України" тощо. Подібні дії – це чітка підготовка медіаполя та мобілізації обманутого проросійського електорату у Вірменії.

Зауважте Зимовий наступ Росії провалився

Не важко здогадатися, що Росія спробує спровокувати переворот в Єревані, який має відсторонити Пашиняна і привести до влади маріонеток Кремля.

Наразі складно говорити про спроможність Росії провести військову кампанію з силового зміщення конституційної влади чи окупації Вірменії. Все ж таки, війна проти України суттєво знекровлює російську армію і помітно зв'язує руки на інших напрямках.

Проте не варто забувати про наявність російського військового контингенту на вищезгаданій базі у Гюмрі та поки що не достатньо потужні оборонні спроможності вірменських збройних сил.

Офіційний Єреван веде активну роботу з налагодження зв'язків з новими союзниками, закупівлею озброєння та посилення власної обороноздатності, але це потребує часу.

Якщо Росії не вдасться спровокувати внутрішньополітичну дестабілізацію у Вірменії, чинна влада продовжить курс на дистанціювання від російського впливу. Водночас посилення вірменського військового потенціалу ще більше посилить позиції Пашиняна, дозволяючи йому діяти сміливіше.

Цікаво Росія хоче домовлятися, але не з нами

У теперішніх обставинах українсько-вірменське політичне зближення є неминучим. Якщо Пашинян надалі слідуватиме своєму вибору, то буде на правильному боці історії та забезпечить мирне, стабільне існування незалежної, суверенної Вірменії.