Ми в епіцентрі найбожевільнішої споруди. Цей готель неможливо віднести до якогось класу, та, разом з тим, він асоціюється зі словом "берлінський".
Тут вам не влаштують особливого прийому, не запропонують послуг носильника. У номерах немає телефонів. Та й самі кімнати не що інше, як продукт уяви. Спальним місцем тут може бути труна, поліно чи ліжко-клітка, як в апартаментах "Два леви". Стіни-завіси тут ховають дзеркало-шпигуна, яке веде в сусідній номер, аби бачити та бути побаченим.