Експерт у сфері open data та IT для державних сервісів, засновник технологічної громадської організації SocialBoost і першого в Україні некомерційного інкубатора відкритих даних Open Data Incubator 1991 Денис Гурський в інтерв'ю сайту "24" розповів про те, як почати реформувати державний сектор для спільного блага, що потрібно для створення успішного бізнес-інкубатора в Україні і з ким потрібно працювати, щоб досягти максимального успіху.
У країні, де немає ринку, де не поважають авторське право, де вочевидь недостатньо умов для розвитку, Ви вирішили створити стартап-інкубатор. Навіщо Вам це все було потрібно?
Це біографічне питання або економічне?
І те і інше.
Добре. Я повернувся в Україну в 2012 році. Не збирався тут ні стартапами займатися, ні хакатонами, ні реформу відкритих даних робити. Так склалося, що у мене був місяць вільний, і я приїхав, щоб тут все роздивитися.
Ми зібрали групу друзів, з якими зробили перший хакатон Social Boost на тему соціальних інновацій. Виявилося, що це суперуспішна тема – в Україні ніхто не займався залученням програмістів до якихось суспільно значущих проблем. Я залишився, ми почали робити хакатони чи не кожні три місяці. Дуже швидко з'явилися спонсори, в тому числі Microsoft, ми зареєстрували громадську організацію і назвали її на честь першого івенту – Social Boost. Ця серія хакатонів прокотилася по всій країні на абсолютно різні теми – міський транспорт, енергетика, агро, переселенці з Донбасу і Криму і так далі.
Вам особисто це навіщо треба було?
Мені подобалося, що українські програмісти нарешті відволіклися від написання коду для комерційних завдань за кордон на вирішення проблем в Україні. Буквально через півроку роботи виявилося, що будь-який сервіс, який ти хочеш написати в Україні, впирається в те, що у тебе немає інформації. Найчастіше ця інформація є у держави, вона називається "великі дані", і вони закриті: транспортні розклади, розклади лікарень, міські бюджети, державний бюджет, абсолютно всі реєстри. Вся інформація закрита.
У тому ж році вже працював закон про доступ до інформації, але максимум, на який можна розраховувати, – криво відсканований листочок. Для програміста – це ніщо. Але якби у нього ця інформація була в структурованому вигляді, то написати якийсь сервіс – це на раз. Буквально два дні – і ти зробив транспортний додаток для Києва або додаток, що дозволяє українським фермерам краще управляти господарством.
Тобто, що завгодно?
Що завгодно. Були б дані. Це як конструктор, на якому все дуже добре будується. Словом, так ми вплуталися в реформу, витратили два роки, написали портал data.gov.ua, брали участь в просуванні законопроекту, лобіюванні постанови. Я цілий рік працював радником прем'єр-міністра, лобіював цей перелік з більш ніж 300 реєстрів, обов'язкових для відкриття. Реформа вийшла, і це – один з каталізаторів. Далі ми почали працювати зі стартапами у вигляді інкубатора 1991, тому що хакатон – це не дуже ефективно.
Чому?
Тому що в понеділок, після хакатону, люди йдуть на роботу або навчання і забувають про те, що вони хотіли зробити щось велике.
Тому точно можу сказати, що інкубатор 1991 – проект еволюційний, він з'явився швидше не як бажання зробити що-небудь, а як результат реформ і відповідь на потреби ринку. Коли у тебе є можливість працювати з даними – це пришвидшує розвиток стартапу. Коли у тебе є можливість зробити не просто стартап, а стартап, який відповідає викликам якої-небудь галузі, – це дає привід зробити його в партнерстві з профільним міністерством. Це зовсім інший рівень проекту.
Ще один важливий фактор – в Україні є велика проблема з посівним фінансуванням.
Тобто?
Тобто, знайти великі гроші, коли ти вже виріс – можна, але тобі відразу запропонують виїхати за кордон. Знайти зовсім маленькі гроші – 5, 10, 15 тисяч доларів – теж можна, але їх недостатньо, щоб побудувати стартап. Щось десь між цими категоріями є у сфері грантового фінансування. Ми знаємо, як грамотно будувати взаємини з донорами, допомагаємо будувати такі ж взаємини стартапам. Потенціал донорів на ринку стартапів недооцінюють, хоча він величезний і з ним можна працювати.
Сама ідея інкубатора з'явилася тому, що ми з усім цим можемо допомогти. За час розвитку інкубатора 1991 вдалося зібрати команду менторів з понад 50 осіб, які можуть допомогти стартапу вирости, – інтерфейс, побудова партнерства, маркетинг і так далі. Абсолютно всі аспекти побудови стартапу закриті менторами. Ми не думали це робити саме так, але склавши все, що у нас було на руках, отримали форму інкубатора. І результати за 2016 рік мені подобаються.
Хороші?
Ми ж на них не дивимося у процесі, ми дивимося вже за підсумком. У підсумку за минулий рік ми допомогли запустити 36 стартапів, і їм же допомогли знайти понад 500 тисяч доларів.
Чому Ви саме ідеолог? Не зовсім звично для України ...
Не знаю. Я патріот. Мені подобається наша країна. Я бачу, що де можна поліпшити, і не можу нічого з собою вдіяти, тому йду і покращую. З дитинства це роблю, ще у бабусі в селі організовував дітей, щоб вони йшли захищати ліс від приїжджих.
Борець за справедливість по житті?
Українські стартапи – це дуже важлива рушійна сила. Вони реформують держсектор, не перебуваючи в ньому, допомагають розвивати ключові галузі. Хочу, щоб вони розвивали свій бізнес тут і починали експортувати, а не виїжджали в іншу країну. Не хочу, щоб усім, що їх пов'язує з Україною, був рядок походження в біографії засновників проекту. Вони ж їдуть не тому, що вони хочуть виїхати, а тому, що вони тут не бачать можливостей.
