Чому всі навколо говорять про хантавірус, як він насправді передається та чи варто взагалі хвилюватися – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Читайте також Хантавірус убив одразу 3 людей на круїзному лайнері посеред Атлантики: чи є серед них українці

На початку травня цього року стало відомо про спалах хантавірусу на круїзному лайнері – пасажири захворіли під час подорожі між Аргентиною та Кабо-Верде.

На жаль, троє людей померли: це подружжя з Нідерландів, обом було по 69 років, та громадянин Німеччини. Всесвітня організація охорони здоров'я також повідомила про ще 10 випадків зараження.

Google Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Зокрема, відомо про кількох громадян Великої Британії, які могли заразитися вірусом під час подорожі. Один із британських пасажирів наразі перебуває на лікуванні у Південній Африці, ще один житель Великої Британії перебуває під медичним наглядом на острові Трістан-да-Кунья.

Ще одного британця – 56-річного Мартіна Ансті – евакуювали з лайнера до Нідерландів для спеціалізованого лікування.

Після першого летального випадку понад два десятки пасажирів із щонайменше 12 країн залишили судно без повноцінного епідеміологічного відстеження контактів. Серед них – громадяни Нідерландів, США, Швейцарії, Великої Британії та Південної Африки.

10 травня лайнер MV Hondius достроково прибув до порту Гранаділья-де-Абона на Тенерифе, де розпочалася масштабна евакуація. У порту встановили тимчасові медичні пункти, а поліція у захисному спорядженні обмежила доступ до частини території.

Європейське агентство з громадського здоров'я повідомило, що всіх пасажирів судна вважають контактними особами з підвищеним ризиком зараження як запобіжний захід.

Відомо, що збудником захворювання є вірус Анд, різновид хантавірусу з Південної Америки.

За даними Центру громадського здоров'я МОЗ України, від людини до людини хантавірус майже не передається. Найчастіше інфікування відбувається під час вдихання пилу, у якому містяться частинки слини, сечі або фекалій заражених мишей чи полівок.

Також зараження можливе:

  • через пошкоджену шкіру або слизові після контакту із забрудненими поверхнями;
  • через продукти харчування, на які потрапили виділення гризунів.

Найбільший ризик зараження припадає на теплий сезон – кінець весни, літо та осінь, коли люди частіше бувають на природі.

Як зазначають у Європейському центрі запобігання та контролю хвороб, ризик для населення країн ЄС наразі є дуже низьким.

Будь-яка передача, ймовірно, залишатиметься обмеженою через характер необхідного контакту та заходи профілактики та контролю інфекцій, яких вживають на борту та під час висадки, а також подальше спостереження,
– пояснюють фахівці.

Щоб знизити ризик зараження, медики радять уникати контакту з гризунами та їхніми виділеннями, а також не торкатися гнізд тварин. Особливу обережність слід проявляти у старих або закинутих приміщеннях, адже пил може містити вірус – прибирання в таких місцях краще проводити вологим способом.

Також рекомендується зберігати продукти в герметичних контейнерах і уникати ночівлі просто неба в лісових або потенційно заражених місцевостях.

Під час відпочинку на природі варто використовувати намети із захисною сіткою та дотримуватися гігієни рук і харчових продуктів.

У разі перебування в приміщеннях, де могли бути гризуни, необхідно ретельно дезінфікувати поверхні – підлогу, столи та інші зони можливого забруднення.

Хантавірусна інфекція може проявлятися:

  • високою температурою;
  • сильним головним болем;
  • нудотою;
  • болем у попереку;
  • проблемами із сечовиділенням.

Варто зазначити, що хантавіруси здатні спричиняти два особливо тяжкі захворювання – геморагічну гарячку з нирковим синдромом (ГГНС) та хантавірусний легеневий синдром (ХЛС). Обидві форми потребують негайного медичного втручання.

ГГНС зазвичай починається раптово з високої температури, сильної слабкості, болю в м'язах і головного болю, після чого поступово порушується робота нирок. У частини пацієнтів розвиваються прояви геморагічного синдрому – носові кровотечі, висипи та крововиливи, спричинені ураженням дрібних судин.

У тяжких випадках може виникати гостра ниркова недостатність, що потребує інтенсивної терапії та гемодіалізу.

ХЛС на початку часто маскується під звичайну застуду або грип із гарячкою, кашлем і загальною слабкістю, однак вже за кілька днів стан різко погіршується. З'являється виражена задишка, набряк легень і гостра дихальна недостатність. Без своєчасної медичної допомоги ця форма захворювання може призвести до смерті.

Важливо! Інкубаційний період хантавірусної інфекції зазвичай становить від двох до чотирьох тижнів, хоча в окремих випадках перші симптоми можуть з'явитися і більш ніж через місяць після зараження.

На борту лайнера MV Hondius, де раніше виявили хантавірус, перебувають п'ятеро громадян України. Відомо, що один із них залишить судно в межах часткової евакуації екіпажу спецрейсом до Нідерландів.

У МЗС України повідомили, що наразі жодних ознак захворювання серед українців на борту не виявлено. Четверо членів екіпажу залишаються на судні та братимуть участь у його перегоні до Нідерландів. Після прибуття їх планують направити до медичних закладів для карантину та обстеження.

Водночас варто зазначити, що хантавіруси не є новими для України.

Зокрема, у Хмельницькій інфекційній лікарні з початку 2026 року виявили два випадки зараження. В одного хворого медики діагностували геморагічну гарячку з ураженням нирок, тоді як в іншого пацієнта інфекція супроводжувалася гарячкою, висипом на шкірі та порушенням роботи печінки.

Важливо! Своєчасна медична допомога дозволяє швидше встановити діагноз і розпочати ефективне лікування.

За словами лікарів, пацієнти успішно одужали – їх уже виписали з лікарні.

Ситуацію також прокоментував речник Центру громадського здоров'я Микола Ганіч. Він пояснив, що штами хантавірусу, які трапляються в Україні, можуть передаватися лише від гризунів до людей – тобто поширення захворювання між людьми наразі не фіксують.

До того ж, за його словами, вірус, який раніше виявили у пасажирів круїзного лайнера, не є характерним для України та переважно поширюється у країнах Південної Америки.

Медики наголошують, що українська система охорони здоров'я має можливості для виявлення інфекцій, які циркулюють на нашій території, та лабораторії здатні проводити необхідну діагностику.