У народних віруваннях їй приписують захисні та навіть лікувальні властивості, тому її використовують як оберіг у домі, подібно до освячених великодніх атрибутів. Про це пише УНІАН.
Дивіться також Не все так просто: чи пропустять вас із пасочкою та крашанками через кордон
Як приготувати четвергову сіль?
Готують таку сіль дуже просто: звичайну кам'яну сіль іноді змішують із борошном і сухими травами (наприклад, м'ятою, полином, календулою чи шавлією). Потім суміш нагрівають на сковорідці або в духовці на повільному вогні, постійно помішуючи.
Нагрівати треба до тих пір, поки сіль не набуде темного, майже чорного кольору. За традицією, цей процес супроводжують молитвою або добрими намірами.
Сіль має набути чорного кольору / Фото Pinterest
Займаються приготуванням особливої солі зазвичай у ніч перед Чистим четвергом або зранку в сам четвер, головне – встигнути до вечора, коли починається підготовка до Великодня.
Після приготування сіль зберігають окремо, часто кладуть у маленькі мішечки та освячують разом із великоднім кошиком.
У народі вважається, що така сіль може захищати дім від негативу, "лихого ока" та хвороб.
Її іноді додають у їжу, носять із собою як талісман або використовують у побутових обрядах. Наприклад, є звичай розсипати її в кутках оселі для очищення простору, а потім акуратно зібрати й винести подалі від дому – викидати у сміття її не радять.
Отже, сіль Четверга – це поєднання давніх народних традицій і символічного уявлення про захист, чистоту та оновлення перед Великоднем.
Які ще великодні традиції мають українці?
Перед Великоднем триває Страсний тиждень, і кожен його день має свої традиції. Найбільш значущими вважаються Чистий четвер і Страсна п'ятниця. Про це пише ТСН.
У різних регіонах України збереглися давні звичаї: діти відвідують хрещених і родичів, сповіщаючи про наближення свята, за що їх пригощають солодощами. Десь були обряди очищення вогнем або водою, а також випікання пасок як символу оновлення та достатку.
Чистий четвер вважається днем духовного і побутового очищення. У цей день традиційно прибирають дім, перуть речі та миються. Також саме тоді часто печуть паски, і за традицією господиня робить це у спокої та без сторонніх людей.
Страсна п'ятниця – день скорботи. У цей час не прийнято веселитися, а в храмах згадують страждання Христа та виносять плащаницю.
Святкування починається з нічного або ранкового богослужіння. Після нього освячують великодні кошики. Це символ завершення посту і початку святкових трапез. Вдома родина вітає одне одного словами "Христос воскрес!" – "Воістину воскрес!". Потім починається святкова трапеза: спочатку куштують освячені яйця або паску, після чого переходять до інших страв.
У деяких регіонах популярні ігри з крашанками – їх "б'ють" одне об одне, перевіряючи міцність шкаралупи. Також існували звичаї ділити освячену їжу між усіма членами родини, навіть згадуючи померлих родичів.
Особливе значення має паска – її вважають головним символом святкового столу. Залишки освяченої їжі традиційно не викидали: їх намагалися спожити повністю або зберігали й утилізували шанобливо.
На другий день Великодня в багатьох регіонах є традиція обливання водою. Вона символізує очищення, радість і весняне оновлення.
У великодні дні не прийнято займатися домашньою роботою -цей час присвячують святу, родині та відпочинку. Важливо уникати сварок, образ і негативних емоцій.
Також у великодній період прийнято відвідувати родичів і поминати померлих. Вважається, що ці дні мають особливу духовну силу, тому молитви за душі близьких мають велике значення. Водночас не рекомендується займатися ворожінням або нецерковними обрядами.
Що можна і не можна класти у великодній кошик?
У великодній кошик не можна класти міцний алкоголь, кров'янку, матеріальні цінності, ножі та велику кількість фруктів.
До кошика обов'язково мають входити паска, писанки, молочні вироби, м'ясні страви та хрін.