Європа охоплює багато країн, і кожна з них має власний підхід до того, як функціонує ванна. Про це пише House Digest.
Дивіться також Штори більше не в моді: що вішають на вікна замість них у Європі
У чому різниця між американськими та європейськими ванними кімнатами?
Відмінності між ванними кімнатами в Європі та США залежать від конкретної країни й не завжди є кардинальними. Наприклад, у Великій Британії ванні часто майже такі самі на вигляд, як в американських будинках.
Одна з головних різниць – підігрівачі для рушників. У Британії вони зазвичай входять у стандартне оснащення ванної, тоді як у США це радше додаткова опція. В Америці такі прилади мають різні дизайнерські варіанти, а в Європі найчастіше мають вигляд рядів металевих трубок, закріплених на стіні.
У багатьох країнах Європи ванні кімнати роблять максимально стійкими до води. Їх часто повністю гідроізолюють і не відокремлюють душову зону перегородками чи склом. Якщо шторка й використовується, то зазвичай для захисту окремих предметів, а не для обмеження простору душу. Коли ж душову зону все-таки виділяють, вона зазвичай невелика. Злив води часто розташований просто в центрі підлоги, адже вода може потрапляти на будь-яку ділянку.
Такий підхід значно полегшує прибирання – ванну кімнату можна просто повністю промити водою.
Цьому також сприяють ручні душові лійки, дуже поширені в Європі. Вони кріпляться до шланга, легко знімаються та дозволяють мити не лише себе, а й усю ванну кімнату. У США такі рішення трапляються рідше й зазвичай сприймаються як елемент "спа-дизайну", що може підвищити вартість житла.
Ручні душові лійки – ще одна особливість ванних кімнат у Європі / Фото The Spruce
Ще одна практична деталь європейських ванних – окремі вентилі перекриття води. Вони дають змогу вимкнути воду лише у ванній кімнаті, не зупиняючи подачу в усьому домі.
Найпомітніша різниця між європейськими та американськими ванними стосується унітазів. У США вони зазвичай встановлені на підлогу, мають круглу або овальну чашу та стандартну ручку змиву. Є різні вдосконалення – наприклад, кришки з плавним закриванням, – але базова конструкція майже не змінюється.
У Європі вибір значно ширший. Хоча у Великій Британії унітази схожі на американські, в інших країнах можна побачити квадратні чаші, "присадкуваті" туалети, унітази з поличкою та інші варіанти.
Багато моделей кріпляться до стіни, а бачок ховається всередині, через що унітаз ніби "висить" над підлогою.
Крім того, в багатьох європейських країнах туалет розміщують в окремій кімнаті – інколи лише з умивальником, без ванни чи душу.
Ще одна відмінність – біде. У Європі це зазвичай окремий сантехнічний прилад, тоді як у США біде частіше встановлюють як насадку або функцію самого унітаза.
Який дизайн унітазу сьогодні популярний?
Останнім часом в інтер'єрі ванних знову набирають популярності унітази з високим бачком. Раніше їх поступово замінили компактні та "непоказні" моделі, але зараз вони повертаються як стильний ретро-елемент для сміливих дизайнерів і власників будинків. Про це пише Best Modern Toilet.
Особливість таких унітазів – бачок розташований високо на стіні, а змив запускається довгим ланцюгом. Це створює ефектний акцент у кімнаті, додає висоти та візуальної привабливості, особливо у приміщеннях із високими стелями.
Крім того, завдяки більшій гравітації, змив виходить сильнішим і ефективнішим.
Встановлення високого бачка потребує надійної стіни, точних замірів і досвідченого сантехніка.
Також такий унітаз потребує більше догляду, бо висота збільшує площу для пилу та павутиння.
Альтернативи та сучасні тренди: настінні "плаваючі" унітази, високотехнологічні смарт-унітази та біде, а також яскраві кольорові моделі – чорні, зелені, рожеві або з золотими акцентами.
Які тренди у дизайні ванних виходять з моди?
Ремонт ванної – це велика інвестиція, тому у 2026 році дизайнери радять уникати рішень, які швидко застаріють.
Сьогодні у моді теплі кольори, багатошарова естетика, цікава плитка, виразні текстури та насиченіші види каменю.
Що виходить з моди у ванних у 2026 році:
- повністю білі та чорно-білі інтер'єри;
- поєднання кварциту Taj Mahal і білого дуба;
- фермерський стиль із плиткою "кабанчик" і холодними палітрами;
- надмірно глянцеві поверхні;
- велика плитка з контрастною затиркою;
- холодні, "стерильні" кольори стін;
- плитка "кабанчик" на всіх поверхнях;
- освітлення з одного джерела;
- холодна пастель у стандартних розкладках;
- надлишок відкритих полиць.



