Команда найбільшого в Україні пошуковика житла ЛУН в рамках соціального проекту ЛУН Місто проаналізувала теплові втрати київських будинків різних років побудови і з’ясувала, де жити тепліше.
Теплові втрати будівлі можна приблизно оцінити за температурою на зовнішній поверхні стіни. Дізнатися цю температуру допомагає тепловізор. Прилад зчитує інфрачервоне (теплове) випромінювання об’єктів і таким чином візуалізує, наскільки вони теплі чи холодні. Як пояснюють автори дослідження ЛУН Місто, більше жовтого та червоного на екрані тепловізора – будинок віддає забагато тепла і в ньому холодніше, більше рожевого та синього – віддає менше і всередині такого будинку тепліше.
популярні відео
Тепловізійна зйомка любить мороз, тому для роботи команда ЛУН Місто обрала морозну березневу ніч.
Чи не найбільше тепла серед досліджених будинків втрачала панелька 1990-х. Середня температура зовнішньої поверхні її стін становила 0,5..3 °C, на стиках панелей ситуація була ще гірша – 7 °C.
Сталінка 1955 року побудови теж показала погані результати. Середня температура стін становила 1,2..2,3 °C. Загалом, цей тип будинків виявився яскравим прикладом підвищених втрат тепла на ділянках стін за радіаторами. Тобто тепло, яке подавали батареї, швидко виходило через стіни за ними.
У хрущовки 1959 року проблемні місця, зокрема, на виносі балконної плити і біля вікон. Середня температура стін тут 0,4..1,3 °C.
У малосімейки 1976 року температура стін була близько 0,5 °C. Для цього будинку проблемне місце – зона, де стіна стикається з ґрунтом.
Найменше тепла втрачали новобудови 2000–2010-х. Норми утеплення житла ставали більш жорсткими з кожним десятиліттям, тож у старих будівлях товщина теплоізоляційного шару менша, а частіше він взагалі відсутній. У нових будинках товщина теплової ізоляції зараз має бути не менше 140–160 міліметрів. Температура стін досліджених новобудов була мінусовою, тобто вони втрачали небагато тепла і жити у них має бути тепліше.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter