Де розташовані найстаріші хрущовки в Україні?
Детальніше про перші хрущовки та їхнє розташування розповідає 24 Канал.
Читайте також Хрущовки вважали тимчасовим житлом: чому в них досі живуть мільйони людей
Частина експертів заявляє, що першу хрущовку в Києві звели у 1957 році на провулку Леопольда Ященка. Будинок мав експериментальне планування: дуже маленькі квартири та кухні площею близько 4 квадратних метрів. Водночас стелі там були вищими, ніж у типових хрущовках пізнішої забудови.
Водночас інші переконані, що найстарішу київську хрущовку слід шукати на Коломийському провулку. Її також датують 1957 роком. Є й третя версія щодо першого будинку такого типу. Ним може бути каркасно-панельний будинок на вулиці Великій Васильківській, 16 у Києві. Його побудували ще у 1951 році, однак зовні він не схожий на типові хрущовки, які почали масово зводити згодом.
Хрущовка на провулку Коломийський / Фото domik.ua
Що відомо про масове будівництво хрущовок в Україні?
Хрущовки – це переважно 5-поверхові панельні або цегляні будинки з невисокими стелями близько 2,5 метра, компактними кухнями та суміжними кімнатами. Якщо сталінки вирізнялися просторими квартирами й декоративністю, то хрущовки будували за принципом максимальної економії простору та коштів.
Масове будівництво хрущовок у СРСР офіційно стартувало після постанови від 31 липня 1957 року "Про розвиток житлового будівництва в СРСР". Саме тоді типовими стали панельні та цегляні будинки без архітектурних "надмірностей".
Першим житловим масивом Києва, який масово забудували хрущовками, вважають Першотравневий масив. Його активно зводили у 1959 – 1963 роках. Ранні будинки цього типу відрізнялися кращим плануванням і навіть декоративними елементами на фасадах.
В Україні не планують масово зносити хрущовки: що буде далі
Поки в Україні не планують масово зносити хрущовки та сталінки – основний акцент хочуть зробити на реновації й модернізації старого житла. За словами нардепки Олени Шуляк, демонтаж розглядають лише для аварійних будинків, тоді як в інших випадках ідеться про оновлення кварталів, інженерних мереж та підвищення енергоефективності.
Однією з головних проблем залишається відселення мешканців, адже для знесення потрібна згода більшості власників. Крім того, масштабні програми реновації гальмують війна та нестача фінансування, хоча законодавчу базу для таких змін почали готувати ще до повномасштабного вторгнення.