Чому в СРСР масово будували хрущовки?
Після Другої світової війни радянські міста зіткнулися з масштабною житловою кризою. Багато сімей жили у комунальних квартирах, де кілька родин користувалися спільною кухнею, ванною та коридором, розповідає "Главред".
Дивіться також Українська хата-мазанка здивувала журі: проєкт YOD Group переміг у міжнародному конкурсі
Саме тому влада почала шукати спосіб швидко забезпечити робітників окремими квартирами. Микита Хрущов підтримав ідею масового будівництва дешевих багатоповерхівок, які можна було зводити у максимально короткі терміни.
Історик Олександр Алфьоров в ефірі "Сніданку з 1+1" пояснив, що для радянської влади головним був не комфорт людей, а ефективність праці. Вважалося, що робітники, які живуть у переповнених комуналках, гірше працюють і не можуть нормально відпочивати.
Радянський робітник у місті мешкав переважно в комунальних квартирах. Коли колишні апартаменти, які складалися з трьох, чотирьох, шести, дев'яти кімнат, насправді перероблювали в масове житло для трьох чи трьох десятків сімей, які мешкали, користуючись однією кухнею, однією вбиральнею та, власне, спільними вхідними дверима,
– розповідає Алфьоров.
Чому хрущовки вважали тимчасовим житлом?
Алфьоров зазначив, що хрущовки від самого початку не планували як довговічне житло. За задумом влади, люди мали прожити у таких квартирах лише 5 – 10 років, після чого держава пообіцяла звести сучасніші будинки.
Через це будівлі робили максимально дешевими. У будинках часто не було ліфтів, квартири мали маленькі кухні та низькі стелі, а стіни робили тоншими для економії матеріалів. Також активно використовували блокову систему будівництва, яка дозволяла значно пришвидшити роботи.
Немає ліфта – економія 14 – 18%. Зменшення товщини стін – ще економія в кілька відсотків. Будівництво шляхом блокової системи, коли будували по суті блоками, або з цегли, або вилитими з бетону – пришвидшувало будівництво. Будинок можна було побудувати буквально за два тижні,
– пояснює історик.
За його словами, деякі хрущовки будували лише за 12 днів. Саме швидкість та дешевизна стали головними принципами такої забудови.
Чому хрущовки досі не знесли?
Попри тимчасовий статус, хрущовки залишилися житлом для мільйонів людей навіть після розпаду СРСР. Алфьоров наголосив, що радянська влада десятиліттями переносила обіцянки про заміну старих будинків новими квартирами.
У 1970-х і 1980-х роках мешканцям знову обіцяли сучасне житло, однак ці плани так і не реалізували повністю. У результаті будинки, які проєктували на кілька десятків років експлуатації продовжують бути частиною українських міст.
Чому в хрущовках робили прохідні кімнати?
Родину сприймали як єдине ціле, тому поняття особистого простору не було взагалі. Відкриті планування відповідали уявленню про побут, де важливо жити разом і постійно взаємодіяти.
Діти росли без власної кімнати та з раннього віку звикали до інших у спільному просторі. Такий формат життя формував звичку ставити спільні інтереси вище за особисті й підтримував модель "правильної" поведінки радянської людини.