Чому в СРСР робили прохідні кімнати: що стояло за цим рішенням

Ксенія Войновська

Основні тези

Прохідні кімнати в радянських квартирах були частим явищем, оскільки дозволяли економити площу і відповідали спільнотному підходу до життя.
Архітектура впливала на поведінку, змушуючи членів родини постійно контактувати, що підтримувало спільні інтереси та "правильну" поведінку радянської людини.

Чому в СРСР робили прохідні кімнати / Фото Ксенії Войновської, 24 Канал

Прохідні кімнати у квартирах радянської забудови сьогодні часто вважають незручними та застарілими. У часи СРСР таке планування було масовим, бо дозволяло економити площу і відповідало тодішнім уявленням про життя.

Чому у квартирах СРСР робили прохідні кімнати?

Як пише Главред, у радянській системі житло проєктували з урахуванням інтересів спільноти, а не окремої людини.

Дивіться також Шуляк пояснила долю хрущовок: які будинки зноситимуть, а які відновлятимуть

Родину сприймали як єдине ціле, тому поняття особистого простору не було взагалі. Відкриті планування відповідали уявленню про побут, де важливо жити разом і постійно взаємодіяти.

Багато родин переїжджали у квартири після життя у бараках і комуналках. На цьому тлі навіть житло з прохідною кімнатою сприймалося як помітне покращення умов.

До того ж розпорядок дня у членів сім'ї був схожим. Робота, навчання і відпочинок відбувалися за подібним графіком, тому постійний рух через кімнату не створював значного дискомфорту.

Попри війну, ринок житла продовжує працювати. У 2025 році РІЕЛ ввів в експлуатацію майже дві тисячі помешкань у Києві та Львові, розпочав нові проєкти та відкрив у столиці продаж нових черг у комплексах бізнес-класу. Девелопер зберігає стабільний темп будівництва, що для інвестора означає прогнозованість і системність реалізації.

Як економія вплинула на планування житла?

Головним завданням радянських архітекторів було швидко забезпечити житлом мільйони людей. Через це вони намагалися максимально ефективно використовувати кожен квадратний метр і уникати зайвих витрат.

Прохідна кімната виконувала одразу дві функції – житлового простору і проходу між іншими приміщеннями. Такий підхід дозволяв економити приблизно 3 – 5 квадратних метрів у кожній квартирі. У масштабах країни це мільйони квадратних метрів та економія на матеріалах.

Як планування впливало на поведінку людей?

Архітектура впливала не лише на зручність, а й на звички, пише Oboz.ua. Відсутність повністю ізольованого простору змушувала членів родини постійно контактувати між собою. Ізольованими зазвичай залишали лише окремі кімнати, найчастіше спальню батьків.

Діти росли без власної кімнати та з раннього віку звикали до інших у спільному просторі. Такий формат життя формував звичку ставити спільні інтереси вище за особисті й підтримував модель "правильної" поведінки радянської людини.

Чому хрущовки будували як тимчасове житло?

Хрущовки мали зникнути ще у 90-х роках після завершення проєктного ресурсу. Однак через економічні кризи та відсутність системної програми оновлення вони досі становлять значну частину житлового фонду українських міст.
Вони мали стати перехідним рішенням для відселення людей із комунальних квартир. Проєктний термін експлуатації таких будівель становив близько 20 – 25 років.