Війна Росії проти України активно висвітлюється закордонними медіа, і, відповідно, тисячі іноземних журналістів працюють в нашій країні, аби доносити своїй аудиторії головне про те, що зараз відбувається. Проте й тут не все так просто.

Річ у тім, що нещодавно Україна заборонила в'їзд чеському журналісту-фрілансеру Томашу Влаху. У Чехії здійнявся скандал зі звинуваченням України в начебто порушенні свободи слова й тиску на журналістів. Проте причини набагато глибші й складніші, аніж можуть здатися на перший погляд.

Як стало відомо 24 Каналу з власних джерел, Влах перебував в окупованому Криму до повномасштабної агресії Росії, при цьому український адмінкордон з ТОТ Криму він не перетинав, а відповідно заїхав туди з порушенням українського законодавства.

Чому ж насправді Влаху заборонили в'їзд, що він пише про війну в Україні та як російська пропаганда роздмухує скандал у Чехії – з'ясовував 24 Канал.

Цікаво Від "ураження ракетою ППО" до "постанови": як змінювалася риторика Росії про обстріл "Охматдиту"

Про заборону в'їзду в Україну на 3 роки Томаш Влах дізнався від чеського посольства у Києві. Щонайменше, стверджує саме так. Джерела 24 Каналу повідомили, що СБУ справді заборонила в'їзд чеському журналісту з погодження Міністерства закордонних справ України.

Цікаву інформацію наводить сам Влах у матеріалі чеського видання HlídacíPes.

Томаш Влах
Томаш Влах / Фото з соцмереж журналіста

Влах стверджує, що начебто таке рішення – це "помста" від СБУ, бо свого часу журналіст відвідував окуповані українські території. Мова йде як про Крим, так і про окуповані частини Донецької та Луганської областей.

З усіх цих поїздок Влах вирішив пояснити лише одну. За його словами, у 2017 році він відвідував Донеччину, аби відвезти сепаратистам квазіреспубліки листа від тодішнього президента Чехії Мілоша Земана, який просив звільнити з полону релігієзнавця Ігоря Козловського, якого захопили бойовики ще на початку 2016 року.

Я відвіз листа на Донбас, який написав з цього приводу тодішній президент Мілош Земан. Нарешті вдалося витягнути Козловського; також це вдалося і завдяки тому, що Земан заступився перед Путіним під час візиту до Кремля,
– каже Влах.

Та Влах не дає відповідей на питання про причини поїздок у Крим, тільки стверджує, що після останньої поїздки його допитали в СБУ. Коли була ця поїздка та яким чином журналіст потрапив на півострів – невідомо.

Водночас Влах, як і зо два десятки його чеських колег, стверджують, що основною причиною для заборони в'їзду в Україну став його матеріал, опублікований після загибелі Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла 7 березня 2023 року.

Матеріал про "Да Вінчі" Томаш Влах опублікував у виданні Lidovky (як і всі наступні матеріали, які ми розглянемо) під заголовком "Сільський нацист для Росії, кращий з кращих для України. Ким був легендарний командор Да Вінчі?".

Матеріал про Да Вінчі
Матеріал Томаша Влаха про "Да Вінчі" / Скриншот

На початку тексту журналіст стверджує, що начебто "Да Вінчі" дуже любив популярність і якби побачив свій похорон – то був би приємно здивований.

"Да Вінчі" подобалася популярність, і якби він уявляв, як виглядатимуть його похорони, це могло б принести йому певне задоволення. Попрощатися з ним у центрі Києва прийшли тисячі людей, у тому числі президент Володимир Зеленський і прем'єр-міністерка Фінляндії Санна Марін, яка перебувала тут з офіційним візитом,
– йдеться в статті.

У своєму матеріалі Томаш Влах вирішив давати відповідь на питання про те, ким був "Да Вінчі" не через досвід самого Коцюбайла, його навички, досягнення та авторитет, а через інші речі. Наприклад, важливою частиною матеріалу стала оповідь про те, де народився воїн, про те, що на Прикарпатті багато пам'ятників Степану Бандері, а дід Коцюбайла був в УПА.

Далі ж постать "Да Вінчі" була розглянута через "Правий сектор", який, як стверджує Влах, "точно був не святим". І як результат – Влах видав такий висновок:

Репутація вічних повстанців "Правого сектору" чи нацистська символіка під "Азовом" раптом стає менш небезпечною, ніж те, що йде зі Сходу.

Та все ж питання про те, ким був "Да Вінчі" для його авдиторії залишилося без відповіді, натомість були поширені наративи про "не святість" українських добровольчих формувань, акценти на постаті Бандери та заяв росіян про те, що Коцюбайло був "сільським нацистом".

Крім самого заголовку, викликають питання ще кілька моментів:

  • Томаш Влах поширює думку про те, що в такому місті України як Запоріжжя, по якому постійно б'ють окупанти, "нічого не нагадує про війну, крім протитанкових їжаків".
  • Попри заголовок матеріалу, журналіст говорить про нестачу боєприпасів, F-16, окопну війну та питання мобілізації до лав української армії, яка є проблематичною.
  • Влах наголошує на тому, що українські удари по Росії є абсолютно не пропорційними до того, як росіяни б'ють по нашій країні. Це цікавий момент, бо Влах активно обстоює тезу про те, що Україні взагалі варто відмовитися від ударів по російській території.

Щодо відмови від ударів по Росії, Влах у січні 2024 року присвятив чому цілий матеріал "Чому Києву не варто відповідати таким же чином за ракетні обстріли?". У цьому тексті журналіст звів усе до того, що Україна нібито відповідає на удари росіян обстрілами російського Бєлгорода. Формулювання виглядає так, начебто Україна такими ж методами як росіяни просто тероризує цивільне населення, а не б'є по важливих цілях, такі як установки С-300, з яких атакують Харків.

Україна буде стріляти по Бєлгороду і відразу ж отримає зливу "Шахедів", "Іскандерів", "Кинджалів" і "Калібрів", а по прикордонному з Росією Харкову також будуть запущені ракети С-300,
– стверджує Влах.

Тобто журналіст адвокатує російські терористичні атаки, називаючи їх таким чином "відповіддю за удари України". Тобто Влах виправдовує їх.

Ще один матеріал Влах присвятив кількості загиблих на війні в Україні після того, як Володимир Зеленський заявив, що у боях загинули 31 000 українських воїнів. Багато хто сумнівається у цій цифрі з різних причин, та Влах вирішив підходити інакше. Він взявся вираховувати втрати України на прикладі міста Новояворівськ на Львівщині з населенням 15 000, де за час повномасштабної війни поховали 60 українських захисників, тобто 0,4% населення міста.

І за цією "формулою" Влах припустив, що на війні загинули 0,4% населення України (якщо говорити конкретно про військових) і це 146 000. Та варто віддати належне, у висновках Влах зазначив, що відмова Заходу відправляти солдатів в Україну – це зволікання з тим, що і так настане.

Загалом у своїх матеріалах Влах намагається "бути десь посередині", що можна виправдовувати журналістським стандартом про баланс думок. Проте, настільки можна назвати балансом думок позицію Влаха щодо підриву Каховської ГЕС?

Журналіст у червні 2023 року накидався на тих, хто звинувачував Росію у трагедії, натомість сам просував наратив про "неоднозначність" – мовляв, "Україна і Росія взаємно звинувачують одна одну і ситуація не зрозуміла".

Що цікаво, чи не найбільше почали заступатися за Томаша Влаха проросійські журналісти в Чехії. Наприклад, головний редактор "Чеського радіо" Йозер Паздерка стверджує, що нібито Україна шкодить своїй репутації, адже нібито перешкоджає журналістській діяльності.

Я вважаю це несправедливим. Нехай Україна розкладає свої карти, скаже те, що підозрює, інакше я вважаю, що це велика репутаційна проблема для України,
– заявляє Паздерка.

Декотрі колеги Влаха влаштовують істерію, називаючи рішення України "істерією" чи навіть "злочином". Водночас чеські дипломати у відповідь на звернення журналістів наголошують, що давати акредитацію чи анульовувати її – суверенне право України.

Томаш Влах
Томаш Влах / Фото з соцмереж журналіста

Сам же Влах стверджує, що продовжить писати про Україну і цьому не перешкодять ні заборона на в'їзд, ні анулювання акредитації.

Та все ж, це далеко не всі факти про його діяльність. Що Влах робив у Криму? Чому їздив на Луганщину? Чому виправдовує російські удари по Україні, при цьому заперечуючи прихильність до Росії – питання поки що залишаються без відповіді.