Жодного покараного, жодного навіть завершеного розслідування і все під грифом "таємно". Але після кожної трагедії звичайним людям, яким не пощастило мати дім поряд із вибуховими військовими складами, доводиться починати життя з чистого аркуша. Волонтери збирають допомогу, держава звітує про підтримку, з бюджету течуть мільйони на відновлення пошкодженого майна.
Якщо проїхатися по центральним вулицям Балаклії – перші враження доволі позитивні: охайно пофарбовані фасади, нові дахи, пара свіжоасфальтованих вулиць.
Варто ж зайти всередину та поговорити з місцевими, то хоч за голову хапайся: так-сяк зроблений ремонт, дахи, що протікають, грубо наліплений гіпсокартон, трава, що пробиває асфальт двомісячної давнини.
Читайте також: Чому закон про освіту розбурхав нові сепаратистські настрої в країні
Після вибухів у людей в домівках повибивало вікна, двері, відключили газопостачання, виникли проблеми з електрикою. У багатьох не стало навіть можливості по-людськи приготувати їжу.
Це називається "надзвичайна ситуація", яка й дозволяє напряму обирати підрядників "без тендерів та конкурсів". Щодо Балаклії, то керували цим штабом чиновники Харківської ОДА, які й знайшли начебто "нашвидкуруч" усіх підрядників, а місцевій владі лишили невдячну функцію підписувати договори з цими компаніями та, в разі чого, і нести відповідальність.
Дві третини бюджету на відновлення Балаклії отримали компанії, що пов’язані з топовими обласними чиновниками.
Та які харківські чиновники опинилися серед власників та засновників компаній-переможців – дивіть у розслідуванні ЦРУ.