Організатор репресій в Ірані та прихильник Росії: біографія загиблого президента Ібрагіма Раїсі

Чорний лебідь в горах: як загинув Раїсі

Вдень 19 травня 2024 року раптово зник гелікоптер Мі-171 російського виробництва, на якому вище керівництво Ірану поверталося з Азербайджану. Зокрема, на борту був президент Ірану Ібрагім Раїсі, міністр закордонних справ країни Хосейн Амір-Абдоллахіан, губернатор іранської провінції Східний Азербайджан Малек Рахматі, аятола Мохаммад Алі Але-Хашем, представник лідера Ісламської революції в провінції Східний Азербайджан та ще кілька людей.

Спершу іранські ЗМІ повідомили, що нічого страшного не сталося, але згодом це повідомлення зникло й влада Ірану закликала готуватись до поганих новин. Оскільки самі іранці не мали ресурсів для пошукової операції, вони звернулися по допомогу до Туреччини. Та надала сусідам пошукові гелікоптери та залучила безпілотники.

У підсумку саме турецький Akinci виробництва компанії "Байрактар" вже вночі знайшов місце авіакатастрофи в густому лісі у провінції Ірану Східний Азербайджан. Рятувальники, що першими прибули туди, лише підтвердили, що внаслідок падіння гелікоптера ніхто не вижив. Відтак офіційно підтвердили смерть 63-річного Ібрагіма Раїсі.

Що відомо про Раїсі, як він прийшов до влади в Ірані і як став головним виконавцем репресій та як допомагав Росії, зокрема й у війні проти України – розповість 24 Канал.

Читайте також Тіло Раїсі знайшли, рятувальну операцію завершили: що відомо про катастрофу з президентом Ірану

М'ясник у соціальному ліфті: що відомо про Раїсі

Ібрагім Раїсі народився 14 грудня 1960 року у районі Ноган на північному сході країни. Батько майбутнього політика помер, коли йому було лише 5 років. Проте, головним фактом у його біографії була приналежність до давнього роду іранських імамів, що відслідковували своє коріння від перших імамів шиїтів, зокрема, від Зейна аль-Абідіна.

Про молоді роки Ібрагіма Раїсі мало що відомо достовірно. Так, сам Раїсі стверджував, що має ступінь доктора приватного права в Університеті Мотахарі, проте доказів цьому немає. Натомість відомо, що Раїсі навчався в декількох релігійних школах, був учнем авторитетних аятол. Це дало йому право оголосили й себе самого аятолою під час президентської кампанії 2021 року.

Раїсі у роки буремної юності, на передньому плані – очі аятоли Хомейні / фото – Вікіпедія

Точно відомо, що Раїсі навчався в Кумській духовній академії і його вчителями були Мортеза Мотахарі, Абдолхасем Хазалі та Хоссейн Хамедані, які стали найбільш радикальними ідеологами Ісламської революції.

Найімовірніше, наукового ступеня у Раїсі не було, а своїм кар'єрним успіхам на першому етапі він зобов’язаний турбулентним подіям в Ірані. Не обійшлося і без зв'язків родини.

У 1978 році в країні відбулась консервативна Ісламська революція, в результаті якої в Ірану утвердився терористичний режим. Владу захопили релігійні фанатики на чолі з аятолою Хомейні, який проголосив себе верховним лідером (рахбаром). Тоді всі сфери життя стали підконтрольні релігійним лідерам шиїтського Ірану – аятолам, а міцність їх влади забезпечувало мілітарне утворення Корпус вартових Ісламської революції (КВІР). Революція запустила великий соціальний ліфт, яким вдало скористався Ібрагім Раїсі.

У 1981 році молодого каді (ісламського правника) новий панівний режим призначив прокурором міста Караджа. За кілька місяців Раїсі довірили ще одне місто, а потім – цілу провінцію Хамадан.

Вже у віці 25 років він став заступником прокурора столиці Ірану – Тегерану. На цій посаді Раїсі показав себе жорстоким та вірним псом режиму. Він був відданий аятолам та вважався протеже КВІР, зокрема, мав тісні стосунки з Касемом Сулеймані.

У столиці Ірану Раїсі швидко став наближеним до першої особи – аятоли Хомейні та виконував його особисті розпорядження, не гребуючи замазати руки кров'ю. Це були часи війни з Іраком і режиму були потрібні люди, що не мають жалю і ладні піти на будь-який злочин. Так, у 1988 році Раїсі був одним з організаторів масових розстрілів політичних опонентів режиму ісламських фанатиків-аятол (здебільшого представників лівої опозиції).

Раїсі був активним членом так званих "четвірок" або "комісій смерті" (позасудових органів розправи). Експерти вважають, що на його руках мінімум кілька тисяч жертв, здебільшого це були представники лівої опозиції, термін ув'язнення яких завершився або завершувався. За це він потрапив під санкції США, а ще – отримав від народу прізвисько "М'ясник".

Фаворит аятол: як Раїсі йшов до влади в Ірані

Не дивно, що далі кар'єра Раїсі стрімко пішла вгору – він став головою Генеральної інспекційної організації Ірану і першим заступником голови судової влади. Кар'єрному зростанню Раїсі не завадила навіть смерть аятоли Хомейні, адже його наступник – аятола Хаменеї – також був прихильний до Раїсі.

У 2014 році його призначили генеральним прокурором Ірану. На цей час іранське суспільство вже давно було розколоте, а влада своєю неадекватністю накликала на країну рекордні санкції (Іран довго утримував першість по санкціях у світі, доки у 2022 році це сумнівне лідерство не перебрала Росія). Тож влада в Ірані була непопулярною та трималася суто на воєнній силі та репресіях. За останні знову відповідав прокурор Раїсі.

У 2016 році Раїсі отримав від аятоли Хаменаї вищий знак прихильності – той поставив фаворита на чолі фонду "Астан Кудс Разаві". Фонд номінально має статус "благодійного", проте, насправді ця установа фактично опікується всім майном і цінностями режиму. Таким чином, Раїсі став "гаманцем" режиму та зосередив у своїх руках чималу владу.

У 2017 році Раїсі вперше балотувався на пост президента Ірану, але програв чинному тоді президенту Рухані (38% проти 58,5%). Хоча пост президента Ірану вважається номінальним, оскільки влада належить верховному релігійному лідеру – рахбару, а також паралельним збройним силам – КВІР, це не зовсім так, адже світський лідер має певні адміністративні та бюрократичні можливості (в іранській системі влади це фактично прем'єрміністр). Окрім того, саме президент представляє країну за кордоном, а тому може проводити обмежену, але власну політику.

Саме цим займався Рухані – він був відносно ліберальним (у порівнянні з іншими іранськими лідерами), а тому це не могло подобатись аятолі Хаменеї та КВІР. Вони вирішили прибрати "лібералів" від влади та здійснити таку собі консервативну революцію. Її наконечником став саме Раїсі.

Слуга КВІР і майже друг Путіна: яким президентом був Раїсі

Після поразки у 2017 році він не привітав Рухані з перемогою та пішов в опозицію, у 2019 році аятола Хаменеї призначив свого фаворита головою судової влади Ірану. У 2021 році він вдруге виставив свою кандидатуру та переміг з результатом 72,35% вже у першому турі. Варто зазначити, що вибори в Ірані традиційно непрозорі, контрольовані та зазвичай керовані.

Тому підсумки президентської кампанії – КВІР обрали, кого хотіли, подолавши внутрішню опозицію. Більша частина іранців вирішили участі у цій фікції не брати, й президентські вибори-2021 продемонстрували найменшу явку в історії країни.

Зовнішня політика Ірану в часи Раїсі – ще більше ненавидіти Ізраїль, ще більше дружити з Китаєм. На час президентства Раїсі припало і зближення Ірану з Росією. Коли Москва опинилась в міжнародній ізоляції, Іран підтримав Росію та оголосив її терористичний режим дружнім (це дало підстави говорити про формування нової версії "вісі зла").

Саме Іран активно став допомагати агресору зброєю та товарами подвійного призначення. Від Ірану росіяни отримали снаряди, воєнну екіпіровку, а найголовніше – дрони-камікадзе типу "Шахед", що наробили чимало лиха в Україні. Тож на руках іранської влади чимало крові не лише власного народу, але й українців.

Цікаво. За іронією долі, 19 травня 2024 року, коли вже було відомо про катастрофу гелікоптера президента Ірану, до Росії прибув черговий іранський воєнний транспортник.

Поки аятола Хаменеї перебував у тіні, обличчям процесу зближення двох терористичних режимів виступав саме Раїсі. Його зустрічі з Путіним стали регулярними – вони зустрічалися в Анкарі та Самарканді на саміті Шанхайської організації співробітництва (липень 2022 року, тоді ж Путін літав до Тегерану). Також Раїсі двічі літав до Путіна в Москву, в останній раз – в грудні 2023 року.

Одне з останніх прижиттєвих фото Раїсі / фото – МЗС Азербайджану

На посту президента Раїсі повністю підтримав наступ іранських консерваторів на зародки громадянського суспільства в країні, часто навіть був більшим радикалом за аятолу Хаменеї. Він виступав за скасування будь-яких демократичних свобод, активно просував ще більшу ісламізацію освіти, активно заганяв жінок на кухні та дуже засмучувався, що вони того не хочуть робити, а деякі навіть не бажають ховати обличчя на вулицях.

У такий спосіб він, вочевидь, демонстрував не лише прихильність до рахбара підстаркуватого, але й бажання посісти його місце, щоб отримати реальну владу. Деякі експерти навіть прямо називали Раїсі претендентом на пост верховного лідера, проте доля мала власні плани. 19 травня 2024 року 63-річний Раїсі загинув, а 85-річний Хаменеї залишився жити.